Add parallel Print Page Options

94 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Господь—то Бог караючий,
    явися нам, караючий Боже!
Верши Свій суд земний, вставай,
    скарай пихатих по заслугах!
Як довго, Господи, ще тішитися їм? Допоки?

Як довго й далі лихі людці
    дбатимуть лише про себе?
Вони народ Твій, Господи, розбили,
    збиткуються з тих, хто Тобі належить.
Вони вбивають вдів, чужинців і сиріт.
Вони говорять:
    «Та ж Господь не бачить, що ми коїм!
    Бог Якова не знає геть нічого».

Отямтеся, ви, телепні!
    Коли ви, дурні, розуму дійдете?
Бог дав вам вуха, то ж і Він все чує,
    Бог дав вам очі, то ж і Він все бачить!
10 Народи Бог карає, тож і вас провчить!
    Людей навчає Він всього, що вони знають.
11 Бог знає, що в людей на думці,
    Бог відає, що ті думки—лиш подих вітру.

12 Благословенний той, кого навчає Бог,
    навчи нас, Господи, Свого закону,
13 щоб заспокоїть нас до того часу,
    коли для злодіїв вже буде вирито могилу.
14 Господь ніколи не залишить Свій народ,
    не відштовхне всіх, хто Йому належить.
15 І справедливість, правду нам поверне,
    і потім прийдуть добрі, чесні люди.

16 Хто встане проти кривдників підтримати мене?
    Хто допоможе із злочинцями боротись?
17 Якщо Господь мені не допоможе зараз,
    то дуже скоро я замовкну назавжди.
18 Хоч то був я, хто спотикався й падав,
    то щира Господа любов, яка підтримала мене.
19 Я жив, печалі сповнений і туги,
    Ти ж, Господи, утішив, дав блаженство!

20 Чи може бути із Тобою той лихий престол,
    який законом крутить, щоб творити лихо?
21 Вони на добрих нападають,
    невинних звинувачують, вбивають.
22 Але Господь—то мій притулок в горах,
    Бог—моя Скеля, порятунок мій.
23 За злочини Він їх скарає,
    Він знищить їх за їхні темні справи.
    Господь наш Бог погубить їх!