Add parallel Print Page Options

148 Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!

Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:

Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!

Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!

Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,

Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!

Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,

огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,

гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,

10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,

11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,

12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,

13 нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!

14 Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!

149 Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!

Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!

Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,

бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!

Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,

прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,

щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,

щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,

щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!

150 Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!

Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!

Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!

Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!

Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!

Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!

Славімо Господа!

Славімо Господа Небесного!
    Ви, Ангели, хваліть Його на небесах!
Всі Ангели, оспівуйте Його,
    Небесне військо,[a] величальної співай!
Його вславляйте, Сонце й Місяць,
    всі мерехтливі зорі, й ви хваліть Його!
Небо і води над ним, Господа вихваляйте!
Нехай усі вони вславляють Господа ім’я,
    бо створене усе Його велінням.
Усе це Він навіки встановив.
    Він встановив закони, їм кінця не буде.

Хваліть Господа, усі чудовиська морські й земні!
Вогонь і град, і сніг, і дим, і вітер штормовий—
    усі Господа хваліть.
Славте Його усі пагорби, гори, кедри і сади фруктові.
10 Ви, тварини дрібні і звіри велетенські,
    невеликі плазуни й крилате птаство—
    усі хваліть Його.
11 Співайте хвалу Йому ви, царі землі й народів різних,
    усі вельможі і судді на землі,
12     і юнаки, і підлітки і сиві старці.

13 Хай вихваляють всі ім’я Господнє,
    бо лиш Його ім’я підносити належить!
    Про Нього слава лине над землею й небесами.
14 Він переможцем зробить Свій народ.
    Нехай Його вславляють шанувальники смиренні.
Нехай ізраїльтяни, Його улюблений народ,
    Господу хвалу співає!

Славімо Господа!

Співайте Господу нових пісень!
    Його звеличуйте піснями,
    коли збираються всі шанувальники Його разом.

Возрадуйся Творцеві Ізраїлю!
    Сіона жителі, радійте вашому Царю!
Вони, танцюючи, хвалитимуть Його,
    співаючи у супроводі тамбурина й ліри.
Господь втішається Своїм народом,
    Він чудеса творить, рятуючи смиренних.
Радіють Його славі послідовники Його,
    лише прокинувшись—уже щасливі.

Хай Богу виголошують хвалу,
    двосічними мечами потрясають,
готові мститися народам іншим,
    караючи безродних ворогів своїх.
Нехай заковують царів в кайдани,
    вельмож—в наручники залізні,
виконуючи вирок, із Законом згідний,
    заради слави Його вірних.

Славімо Господа!

Славімо Господа!

Вславляйте Бога у Його храмі,
    вславляйте ті, хто на могутніх Небесах живе!
Його оспівуйте за велич,
    вславляйте так, як Його велич вимагає.
Суремним голосом Йому співайте!
    Оспівуйте під звуки арфи й ліри!
Звеличуйте Його під тамбурин в швидкому танці,
    оспівуйте під перегуки струн і флейти!
Дзвінкоголосими цимбалами хваліть Його,
    цимбалів звуками гучними Господа вславляйте!

Нехай усе, що дихає, співає Господу осанну!

Славімо Господа!

Footnotes

  1. 148:2 Небесне військо З гебрейської мови це словосполучення може перекладатися як «Ангели» або «зірки та планети».

29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

30 Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

33 Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

34 Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

35 Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

36 Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

42 Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

43 сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

44 сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

53 Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

Read full chapter

29 Інакше, якщо немає воскресіння, що ж робитимуть ті, хто охрестився заради померлих? Якщо мертві ніколи не воскреснуть, то навіщо ж люди хрестилися заради них? 30 Чому й ми повсякчас зустрічаємося з небезпекою? 31 Щодня мені загрожує смерть. І це правда, як і те, брати і сестри мої, що я пишаюся вами в Ісусі Христі, Господі нашому. 32 Коли я бився з дикими звірами в Ефесі, міркуючи як проста людина, чи була б з того користь? Звичайно ні! Якщо мертві не воскресають, то «питимемо й їстимемо, бо завтра помремо!»(A)

33 Не давайте вводити себе в оману. Лихе товариство руйнує добрі звичаї. 34 Отямтеся, поверніться до здорового глузду, як належить, і киньте грішити, бо дехто з вас не знає Бога. Кажу це, щоб присоромити вас.

Яке тіло ми матимемо?

35 Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»

36 Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!» 37 І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше. 38 Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло». 39 Тіла живих істот не однакові. Ні, у людей вони одні, а у тварин—зовсім інакші. У птахів ще інші, а у риб іще інші.

40 Є тіла Небесні й земні, але краса Небесних і земних тіл різна. 41 Сонце має одну красу, а місяць і зірки—зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої. 42 Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю—тлінне, а як зросте, буде нетлінним. 43 Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі. 44 Посіяне тіло є земним, зросле—духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні.

45 Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою»[a].(B) Та останній Адам[b] став життєдайним духом. 46 Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна. 47 Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба. 48 Всі земні люди такі ж, як і перша людина, яка вийшла з землі. Небесні ж люди такі, як Той Чоловік Небесний. 49 Як носили ми образ земної людини, так само носитимемо і образ Небесної.

50 Кажу вам, брати і сестри, що тіла й кров не можуть успадквати Царства Божого. Адже тлінне не успадковує нетлінного. 51 Ось послухайте! Відкрию я вам таємницю: не всі ми зазнаємо смерті, але всі будемо змінені. 52 І оком не встигнемо змигнути, як просурмить остання сурма. Коли вона просурмить, мерці повстануть нетлінні, і ми перемінимося.

53 Бо це тлінне тіло мусить одягнутися в нетлінне, і це смертне тіло—в безсмертне. 54 І коли це тлінне тіло вдягнеться у все нетлінне, а смертне тіло—у безсмертне, тоді збудеться те, що написано у Святому Писанні:

«І перемога смерть поглинула».(C)
55 «Смерть, де ж твоя перемога?
    Смерть, де твоє жало?»(D)

56 Жало смерті—це гріх, а сила гріха—Закон. 57 Та дяка Богу, Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа!

58 Тож, брати і сестри мої любі, будьте твердими й непохитними. Присвятіть себе повністю трудам Господнім. Адже ви знаєте, що труд ваш Господній не марний.

Read full chapter

Footnotes

  1. 15:45 живою істотою Або «душею».
  2. 15:45 останній Адам У цьому вірші мова йде про Ісуса.