Add parallel Print Page Options

27 Не хвалися завтрашнім днем,
    бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.

Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
    хтось інший, а не власні уста!

Камінь—важкий, пісок не легко нести,
    але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.

Лють—жорстоке почуття,
    гнів заливає, наче повінь,
    та перед ревнощами хто вистоїть?

Краще—відкритий осуд,
    ніж приховане кохання.

Рани, отримані від друга—на користь,
    бо не зі зла, а поцілунок ворога—підступний.

Ситий і на мед не гляне,
    а для голодного й гірке—солодке.

Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
    схожа на пташеня, що випало з гнізда.

Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
    задушевність друга приємна щирою порадою.

10 Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
    не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
    Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.

11 Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
    тоді я відповім усім, хто ображає мене.

12 Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
    а недоумкуватий наблизився й постраждав.

13 Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
    візьми заставу у нього заради чужинця.

14 Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
    то вважай, що він прокльони шле.

15 Постійні краплі зі стелі у день дощовий
    і пащекувата дружина—однаково огидні.
16 Тримати її все одно, що приховувати вітер
    або запашну оливу, що розтеклася по долоні.

17 Залізо гострить залізо,
    так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.

18 Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
    хто захищає хазяїна, матиме винагороду.

19 Як у воді віддзеркалюється обличчя,
    так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.

20 Шеол та Абаддон[a] ніколи не вдоволені,
    так і людським очам—усе мало.

21 Для срібла—тигель, для золота—горно,
    а людина проходить через випробування славою.

22 Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
    дурість із нього все одно не витовчеш.

23 Дбай про отару свою,
    добре пильнуй свою череду.
24 Адже багатство не збережеш навічно,
    і корони не стане на прийдешні покоління.
25 Коли трава жухне, а потім нова виростає,
    коли збирають сіно на схилах,
26 тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
    і кози, щоб сплатити за лан.
27 Тоді буде вдосталь козячого молока,
    щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
    і щоб слуги твої жили й не хворіли.

Footnotes

  1. 27:20 Абаддон Абаддон, як і Шеол—притулок мертвих, який ніколи не заповнюється вщерть.