Книга Суддів 8
Ukrainian Bible
8 І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.
2 І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
4 І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
5 І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.
6 І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?
7 І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!
8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.
9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.
10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.
11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.
12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.
13 І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
14 І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.
15 І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?
16 І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.
17 А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.
18 І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.
19 А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!
20 І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.
21 І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.
22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.
23 І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.
24 І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.
25 І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.
26 І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.
27 А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.
28 І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
29 І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
30 А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.
31 А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.
32 І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
33 І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.
35 І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.
Судьи 8
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Образа Ефраїмового коліна
8 Тоді люди коліна Ефраїмового звернулися до Ґідеона: «Що ж ти зробив із нами? Чом ти не покликав нас, коли йшов битися проти мидіанців?» Вони люто сварили його. 2 Ґідеон відповів їм: «Що я зробив порівняно з вами? Навіть ті ґрона, що залишаються після збору врожаю винограду на лозі, їх у коліна Ефраїмового більше і вони кращі, ніж увесь урожай мого коліна. 3 Бог віддав у ваші руки мидіанських воєначальників Орева та Зеева. Що ж міг я зробити порівняно з вами?» Коли ж він сказав їм таке, вони перестали сердитися на нього.
Ґідеон захоплює двох мидіанських царів
4 Коли Ґідеон перейшов Йордан зі своїми трьомастами воїнами, вони були дуже виснажені й голодні[a]. 5 Він попросив мешканців міста Суккота: «Будь ласка, нагодуйте моїх людей, вони знесилені від голоду. Я переслідую мидіанських царів Зеву та Залмуна».
6 Але правителі міста Суккота відповіли йому: «Хіба ти вже захопив Зеву чи Залмуна, що ми повинні годувати твоїх воїнів?»
7 Ґідеон сказав: «Якщо так, то коли Господь віддасть Зеву та Залмуна в мої руки, то заб’ю я в тіла ваші пустельні колючки та шипшину».
8 Звідти пішов він до міста Пенуел, і звернувся з тим самим проханням, але пенуельці відповіли точнісінько те саме, що й мешканці Суккота. 9 То Ґідеон сказав також і мешканцям Пенуела: «Як повернусь я з перемогою, то зруйную цю башту».
10 Зева та Залмун перебували в місті Каркорі із п’ятнадцятьма тисячами воїнів зі східняків, що лишилися в живих. Сто двадцять тисяч полягли в боях. 11 Тож Ґідеон пішов Кочовим Шляхом на схід від міст Ноби та Йоґвеги й напав на їхнє військо. Вони ж нападу не чекали.
12 Зева та Залмун повтікали, але Ґідеон переслідував їх і схопив цих двох мидіанських царів Зеву та Залмуна, а серед їхнього війська почалася паніка.
13 Ґідеон, син Йоаша, повертався з битви через гірський перевал Херес. 14 Він захопив юнака, одного з мешканців Суккота. Ґідеон допитав його, і той склав для нього список сімдесяти семи старійшин та вождів Суккота. 15 Тоді Ґідеон прийшов до жителів Суккота і сказав: «Ось Зева та Залмун. Ви насміхалися з мене й говорили: „Чому ми маємо годувати твоїх виснажених воїнів, якщо ти не захопив Зеву та Залмуна?”»
16 І він узяв старійшин міста і бив їх пустельними колючками та шипшиною. 17 І зруйнував він башту в Пенуелі й повбивав мешканців міста. 18 Тоді спитав він Зеву та Залмуна: «Що то за люди були, яких ви повбивали на горі Тавор?» Вони відповіли: «Кожен із них був, як ти. Вони виглядали як царські сини».
19 Ґідеон сказав: «То були мої брати, сини моєї матері. Бог свідок, якби ви не повбивали їх, я не вбив би вас». 20 Тоді він звернувся до Єтера, старшого свого сина: «Іди й убий їх!» Але хлопчина був іще дуже молодий, він злякався і не підняв меч. 21 Тоді Зева та Залмун сказали: «Іди й сам убий нас! Якщо ти справжній чоловік, то в тебе вистачить сили». Отож вийшов Ґідеон і вбив Зеву та Залмуна. Він забрав прикраси в формі півмісяця з верблюжих ший.
22 Тоді ізраїльтяни звернулися до Ґідеона: «Царюй над нами і ти, і сини твої, і внуки також, бо врятував ти нас від мидіанців». 23 Ґідеон відповів їм: «Я не буду царювати над вами, і син мій не буде. Господь правитиме вами».
24 Тоді Ґідеон сказав їм: «Хочу вас попросити: нехай кожен із вас дасть мені по одній сережці зі здобичі своєї». (Оскільки вороги їхні були купці й мали золоті сережки). 25 Вони відповіли: «Звичайно, ми віддамо тобі все, що ти просиш». Отож розклали вони плащ, і кожен кинув туди по одній сережці зі своєї здобичі. 26 За вагою ті золоті сережки, які він попросив у них, становили тисячу сімсот шекелів[b]. Крім того, вони додали золоті прикраси у формі півмісяця, підвіски та пурпуровий одяг, що його носили царі мидіанські, а також ланцюги, що прикрашали шиї їхніх верблюдів.
27 І зробив Ґідеон із того золота ефод[c] і помістив його у своєму місті Офрі. І всі ізраїльтяни почали поклонятися ефоду. І так виявили невірність Богу. Так ефод став пасткою для Ґідеона та його родини.
Смерть Ґідеона
28 Отож мидіанці підкорилися владі ізраїльтян і не завдавали їм більше ніякого клопоту. І мир панував на землі сорок років, поки живий був Ґідеон.
29 Єруваал (тобто Ґідеон), син Йоаша, повернувся до своєї оселі. 30 У Ґідеона було сімдесят синів, бо мав він багато жінок. 31 Його наложниця, яка жила у Сихемі, також народила йому сина на ім’я Авімелех. 32 Отож, Ґідеон, син Йоаша, помер у глибокій старості. Поховано його було в могилі Йоаша, його батька, у місті Офрі, де мешкала родина Авіезера.
33 Як тільки Ґідеон помер, ізраїльтяни знову зрадили Бога й почали поклонятися Ваалам. Вони зробили богом своїм Ваал-Верита[d]. 34 І забули ізраїльтяни Господа, Бога свого, який звільнив їх від усіх ворогів, що їх оточували. 35 І не виявили вони пошани до родини Єруваала (тобто Ґідеона), не зважили на все те добре, що той зробив для Ізраїлю.
Footnotes
- 8:4 голодні Це слово наведене виключно у деяких древньогрецьких текстах. Древньогебрейські рукописи містять «переслідуючі».
- 8:26 тисячу сімсот шекелів Приблизно 19,5 кг.
- 8:27 ефод Не відомо точно, що то є. Це міг бути бовван або вбрання, яке носив первосвященик Ізраїлю.
- 8:33 Ваал-Верит Ваал-Верит означає «Господь Згоди».
Copyright © 2007 by Bible League International