Исаия 50

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

50 Господь говорить: «О народе Ізраїлю!
    Ти думаєш, що Я розлучився
    й вигнав твою матір (Єрусалим)?
Де ж посвідка про те, що Я розлучився з нею?
    Чи кредиторам Я віддав вас як заклад?
О ні, вас продано за ваші всі гріхи,
    а матір вашу вислано ваші вчинки.
² Чому нікого не зустрів, коли Я йшов до тебе?
    Чому ніхто не відізвавсь, коли Я кликав?
Хіба Моя рука коротка, щоб дістати вас і врятувати?
    Хіба не маю досить сил, щоб визволити вас?
Коли звелю Я, море висихає,
    коли захочу, то ріки обезводню на пустелю,
    вся риба зігниє без води, помре від спраги.
³ Я одягаю небеса у темінь,
    волосяницю жалобну накидаю на небозвід.

⁴ Господь, мій Володар, навчив мене,
    що слід казати цим понурим людям,
щоб знав я,
    як підтримати і втішити слабкого.
Щоранку Він будить мене і повчає,
    як учня, який мусить уважно слухати.
⁵ Господь, мій Володар, відкрив мені вуха,
    і я не пішов проти Нього,
    не повернувся до Нього спиною.
⁶ Я підставив спину тим, хто б’є мене,
    а щоки тим, хто скуб мою бороду.
Я не сховав обличчя,
    коли мене ображали й обпльовували.
⁷ Господь, мій Володар, допомагає мені,
    тому й не зачепили мене людські кривди.
Я буду непохитний, бо переконаний,
    що Він мене в тяжку годину не полишить.
⁸ Вже близько Той,
    Хто проголосить мою безневинність.
Той, хто мене звинувачує, нехай прийде до мене,
    підемо разом до суду тоді, щоб нас розсудили.
⁹ Погляньте, Господь, мій Володар, допомагає мені.
    Хто скаже, що я винний?
    Усі ці люди згинуть, як одяг, поточений міллю.