Add parallel Print Page Options

Хвороба Езекії

38 На ту пору Езекія захворів і лежав при смерті. Пророк Ісая, син Амоса, навідався до нього і сказав: «Ось що Господь мовив: „Віддай останні розпорядження в домі, бо ти вже не одужаєш, незабаром ти помреш”».

Езекія відвернувся до стіни обличчям й почав молитися Господу. Він сказав: «Господи, благаю Тебе, згадай, я вірно й щиросердно служив Тобі, я робив те, що було добре в Твоїх очах». А потім Езекія гірко заридав.

Мав Ісая послання від Господа: «Піди до Езекії і скажи, що Господь, Бог його пращура Давида, говорить: „Я почув твою молитву і побачив твої сльози, й вирішив продовжити твоє життя ще на п’ятнадцять років. Я визволю тебе й це місто з рук ассирійського царя. Я захищу це місто[a]”».

«Такий буде тобі знак від Господа на підтвердження того, що Він сказав: „Я змушу сонячну тінь, що спустилася сходами Агаза,[b] відступити на десять сходинок”». Так і сталося: сонце відступило на десять сходинок.

Ось що написав цар юдейський Езекія, коли одужав:

10 «У полудень життєвої пори
    я мушу йти у інший світ.
Провести решту днів моїх
    за брамою Шеолу доведеться.
11 Я думав: „Не побачу Господа Бога[c] на цім світі,
    не бачити мені людей, не буть серед живих.
12 Моє життя згорнули й відібрали в мене,
    мов те шатро кочівника.
Згорнув життя, мов полотно,
    відрізав ткаль і зняв з верстата.
    Як швидко Ти життя у мене відібрав!
13 Всю ніч просив про допомогу,
    але за день моє життя Ти закінчив,
    як лев, що розтрощив умить кістки.
14 Як ластівка, як журавель, тужив я,
    я туркотів, мов голуб.
Я очі видививсь, вдивляючись у небо.
    Володарю, я в небезпеці! Визволи мене!”
15 Що тут сказати? Коли Він сказав
    і як замислив, та усе й зробив.
Від гіркоти душа моя страждає,
    та житиму надалі я сумирно й тихо.
16 Живе людина Господа дбанням,
    в турботах і випробуваннях дух міцніє[d].
    Тож дай мені здоров’я і дозволь ще жити!

17 Поглянь! Зазнав я горя для свого добра.
    Мене із небуття Ти вирвав і врятував мене.
    Усі гріхи мої в минулому залишив.
18 Не можуть дякувати тобі в Шеолі мертві,
    оспівувати і шанувати Тебе мерці не зможуть.
Ті, хто спускається в могилу,
    на Твою вірність покладатися не можуть.
19 Лише живі, лише живі складуть подяку,
    як я сьогодні дякую Тобі.
Батьки дітей Твоєї вірності навчать.
20 Господь мене врятує,
    тож у Господнім храмі все життя
    вславляти будемо його під звуки струн».

21 Тоді Ісая сказав Ісая Езекії: «Приготуй припарку із смокви й приклади її до рани. Від того ти одужаєш».

22 Езекія спитав: «Який буде мені знак, що я зможу піти до храму Господнього?»

Footnotes

  1. 38:6 це місто У деяких рукописах після вірша 6 йдуть вірші 21, 22.
  2. 38:8 сходами Агаза Сходи були спеціальною спорудою, що її Езекія використовував як годинник. Відповідно до того, як багато сходинок накривала тінь, Езекія визначав час.
  3. 38:11 Господа Бога Або «Ягве». Див.: «Ягве».
  4. 38:16 в турботах… міцніє Значення гебрейського тексту тут неясне.