Add parallel Print Page Options

Відповідь Йова

23 Йов сказав:

«Навіть сьогодні скаржусь гірко,
    я стогну, та тверда й важка рука у Бога.
Як я хотів би знати, де його знайти,
    щоб міг дістатися туди, де Він живе.
Я розповів би по порядку все, як сталось,
    я б мовив переконливі слова.
Я знав би відповідь Його тоді
    і зрозумів би, що мені сказати Він має.
Хіба почав би Бог зі мною сперечатись,
    лиш правом сили скориставшись?
    Ніколи! Він би слухати мене почав.
Тоді людина чесна з Ним судитися б могла,
    і я б звільнивсь нарешті від судових справ.

Вперед іду я, а Його немає,
    вертаюся назад, Його не помічаю.
Якщо ліворуч Він, я повернусь і не впізнаю,
    коли праворуч, тоді не помічу Його й там.
10 Але ж насправді знає Він, який я,
    якби мене Він випробував і побачив,
    що вийшов чистим я, мов золото найвищого ґатунку.
11 Ступали мої ноги по Його слідах,
    Його тропами і не збився зі шляху.
12 Його наукою я керувався безвідмовно,
    у серці пестив я слова, що з уст Його злітали.

13 Бог—праведний, і цей закон незмінний.
    Хто з смертних може сперечатись з цим?
Що забажає Він здійснити, те і зробить.
    Що забажає Він здійснити, те і зробить.
14 Бог зробить те для мене, що задумав,
    і інших Він так само, як мене, веде.
15 Тож ось чому наляканий я перед Ним стою,
    роздумую про все і страхом переймаюсь.
16 Із волі Божої я мужність втратив,
    мене лякає Всемогутній Бог,
17 Оскільки й досі я у темряву вдивляюсь,
    і морок лиха огорнув моє лице,
    та все ж мовчати я не стану».