Иов 24

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

² Лихі людці межі переставляють на свій розсуд,
    крадуть худобу і женуть на інше пасовисько.
³ І у сиріт крадуть вони ослів,
    і відбирають за борги худобу у вдів.
⁴ Збивають бідняків з путі,
    й вони десь переховуватись мусять.

⁵ Мов дикі віслюки, сіроми у пустелі бродять,
    вишукують в пісках, де б хліб знайти для діток.
⁶ Вони збирають на полях багатіїв солому,
    у кривдників по виноградниках збирають рештки.
⁷ Голі й неприкриті, ніч вони проводять,
    від холоду нема чим захиститись.
⁸ Під зливами до нитки промокають в горах
    і туляться до виступів гірських, аби сховатись.
⁹ Зловмисники сиріток від грудей крадуть,
    беруть дітей у бідних як заставу^[a]
10 Тиняються вони із неприкритим тілом,
    самі голодні, ситому снопи несуть.
¹¹ Оливу з-поміж жорен добувають,
    із винограду вина чавлять,
    а самі ж геть від спраги чорні.
¹² По місту котить хвилі стогін мертвих,
    поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує.
    Та Бог поводиться так ніби все нормально.

¹³ Є ті, для кого світло—ворог,
    вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.
¹⁴ Убивця в сутінках встає,
    слабких вбиває та нужденних,
    а ніч настане, тоді злодієм він стає.
¹⁵ Про вечір мріє перелюбник і каже:
    „Хто мене побачить?”—
    й обличчя прикриває своє.
¹⁶ Вони вночі в оселі прокрадаються,
    удень, замкнувшись, причаїлись по кутках,
    адже до світла геть вони не звикли.
¹⁷ Для них глибока ніч—то ранок,
    бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.

¹⁸ Вони, мов та билина у стрімкім потоці,
    і проклята земля, що їм дісталася у спадок,
    тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.
¹⁹ Як посуха і спека талий сніг крадуть,
    так і Шеол поглине грішників земних.
²⁰ Забуде про людину рідна матір,
    і черви посмакують ним,
йому немає місця в пам’яті людській,
    і гине зло, як дерево з оголеним корінням.
²¹ Бездітну жінку нечестивець ошукає,
    і помічником не буде він вдові.
²² Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх
    й стають могутніми самі,
    однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.
²³ На мить їм успіх і багатство голову кружляє,
    а завтра що?
²⁴ Зловмисникам недовго тішитися і пишатись,
    так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт,
    і зріжуть їх, як колоски пшениці.

²⁵ Якщо це все не так, хай доведуть мені,
    що я брехун, й моєму слову не повірять».