Иов 10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Йов у розпачі
10 «Як я ненавиджу своє життя!
Тож розповім про всі свої страждання,
відкрию болі та образи всі.
2 Звернусь до Бога я: „Не звинувачуй,
дозволь дізнатися, у чому завинив.
3 Хіба радий Ти з того, що мене гнітиш
і зневажаєш діло рук Твоїх,
хіба щасливий тим, що нечестивці замишляють?
4 Чи маєш очі Ти людські?
Чи вмієш бачить, як людина?
5 Чи дні Твої подібні до людських?
Чи лічиш роки, як лічу я дні?
6 Бо Ти вишукуєш в мені безчестя,
гріхи мої пізнати хочеш.
7 Хоча Ти знаєш, що я ні в чому не завинив,
що від Твоєї кари не втечу.
8 Мене створили Твої руки, і тілу форму надали,
та несподівано вони мене схопили, щоб згубити.
9 Благаю пам’ятати, що з глини Ти мене зліпив,
тож раптово, не перетворюй Ти мене на глину знов.
10 Хіба мене не виливав, як молоко,
і затвердіти, як той сир, мені не дав?
11 Ти одягнув мене у шкіру й тіло,
зв’язавши жилами й кістками.
12 Дав звідати мені, що є життя й нев’януча любов,
твоє дбання мій дух плекало.
13 Але у серці потай задуми плекав;
я знаю, то мета Твоя була:
14 Якщо на шлях гріха я поверну,
Ти наглядатимеш і непокараним не лишиш.
15 Якщо я поведуся зле—горе мені!
Якщо невинний, то не можу й голови підвести,
безчестям сповнений, приниженням напоєний.
16 Лиш звести голову збираюсь,
на мене, мов на лева, полювання затіваєш
і знову виявляєш Свою силу.
17 Нових приводиш свідків проти мене,
примножуєш Свій гнів,
та нові війська на мене насилаєш.
18 Навіщо вивів Ти мене із лона?
Я мав би вмерти, щоб не бачив мене світ.
19 Хотів би я не жити ніколи,
піти в могилу б з материнської утроби.
20 Мені зосталось жити лиш кілька днів,
дай спокій, відступись від мене!
Дозволь хоч трохи радості пізнати
21 до того, як піду туди, де залишаються навіки:
у світ печалі й темряви,
22 у землю мороку, де ходить привид смерті,
туди, де хаос править, де померлих тіні,
де навіть світло, наче ніч”».
Copyright © 2007 by Bible League International