Иеремия 20
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Єремія і Пашхур
20 Священик Пашхур, син Іммера, який був старшим наглядачем у храмі Господа, почув, як Єремія все те пророкує. 2 Тоді Пашхур побив пророка Єремію і забив його в колодки, що були в горішній брамі Веніаминовій, у храмі Господа. 3 Наступного дня Пашхур звільнив з колодок Єремію, і Єремія так сказав: «Більше не зватиме Господь тебе „Пашхуром”, а натомість—„Терор та Жах Звідусіль”. 4 Бо ось що Господь каже: „Ти станеш жахом для себе самого і для всіх, кого ти любиш. Повбивають їх у битві вороги, і ти побачиш це на власні очі. Я віддам усіх юдеїв цареві Вавилона, він виведе їх до своєї країни і мечем разючим поб’є. 5 Віддам Я всі багатства цього міста, все, що в ньому є, усі його коштовності, все майно царів Юдеї у руки їхніх ворогів. Вони їх пограбують, заберуть усе й відвезуть до Вавилона. 6 А ти, Пашхуре, і всі люди дому твого в полон підете до Вавилона, там тебе й поховають. Ти пророкував брехню друзям своїм, кажучи, що нічого не трапиться, але всі вони також помруть й будуть поховані у Вавилоні”».
П’ята скарга Єремії
7 О Господи, пошив мене Ти в дурні,
отож обдурено мене.
Свою Ти силу показав,
тож перемога за Тобою.
Та цілий день із мене збиткувалися люди,
і кожен насміхався наді мною.
8 Щоразу, промовляючи, кричу від болю,
бо пророкую про нещастя та насильство.
Бо стало слово Господа для мене докором,
тим, з чого люди цілий день глузують.
9 І я сказав:
«Не буду більш собі нагадувати про Бога,
і більш не говоритиму ім’ям Його».
Але слова Всевишнього,
як палаючий вогонь в моєму серці,
багаття усередині кісток моїх.
Втомився я утримувати його,
не в змозі більше я таке терпіти.
10 Бо чув я шепіт злобний звідусіль,
усі казали жахливі речі, навіть друзі.
Усі знайомі лиш чатують на мою помилку:
«Зведемо наклеп на Єремію,
обдуримо й подолаємо його.
Спровадивши його,
ми зможемо йому помститись».
11 Господь зі мною, як могутній воїн,
тож ті, хто переслідує мене,
принижені, мене їм не здолати.
Їх осоромлено, бо в них немає глузду,
носить їм вічний сором, що не знає забуття.
12 О Всемогутній Господи,
Хто випробовує праведних бажання і думки.
Яви мені Твою відплату,
бо лиш Тобі одному скарги я відкрив свої.
13 Співайте Господу! Всевишнього хваліть!
Бо від зловмисників життя убогого рятує Він.
Шоста скарга Єремії
14 Хай буде проклятий той день,
коли я народився!
Благословення хай не буде дню тому,
коли мати моя призвела мене на світ.
15 Хай буде проклятий той чоловік,
що батькові моєму приніс ту новину:
«Син в тебе народився, хлопчик!»—
що викликало радість в нього превелику.
16 Хай буде чоловік той, мов міста,
які Господь повинищив[a] без жалю.
Хай чує він тривоги крик уранці
і звук сурми, що б’є на сполох вдень.
17 За те, що він не вбив мене в утробі,
щоб мати моя стала могилою моєю,
не давши мені побачити цей світ.
18 Навіщо ж я з утроби вийшов,
щоб бачити нещастя та страждання?
В ганьбі я доживу недовгий вік.
Footnotes
- 20:16 міста… повинищив Тобто «Содом і Ґоморра». Див.: Дії 19.
Copyright © 2007 by Bible League International