Add parallel Print Page Options

Поклоніння бовванам у храмі

На шостий рік, у шостому місяці, на п’ятий день,[a] коли я сидів у своєму домі й старшини юдейські сиділи переді мною, рука Господа Бога опустилася на мене. Я подивився й побачив постать, схожу на людську. Від того, що здавалося її попереком, і вниз вона була ніби вогонь, а звідти вгору його вигляд був такий блискучий, мов сяючий метал[b]. Постать простягнула те, що було подібне до руки, і взяла мене за волосся. Дух[c] підняв мене вгору і у видіннях Божих він приніс мене до Єрусалима, до входу в північну браму внутрішнього подвір’я, де стояв бовван, що збуджує ревнощі Господні. І там переді мною була слава Бога Ізраїлю, як у тій з’яві, що я бачив у долині біля каналу Кевар.

І сказав Він мені: «Сину людський, поглянь на північ». Я підвів очі на північ і побачив на північ від брами вівтар боввана ревнощів. І Він сказав мені: «Сину людський, чи бачиш ти, що вони роблять? Таку мерзоту чинить дім Ізраїля, щоб вижити Мене з Моєї ж святині! Але ти побачиш дещо значно мерзенніше».

І він привів мене до входу на подвір’я. Я подивився й побачив пролам у мурі. Він сказав мені: «Сину людський, розрий мур». Тож я прорив ще трохи і побачив там двері. І сказав він мені: «Ввійди й подивись на ту мерзоту, що вони тут чинять». 10 Тож я зайшов, подивися й побачив змальованих по всіх стінах усіляких гадів і мерзенних тварюк, і різноманітних бовванів дому Ізраїлю. 11 Перед ними стояли сімдесят старійшин дому Ізраїлю, і Яазанія син Шафана стояв серед них. Кожен в руці мав кадильницю і легка хмарка запашного куріння линула вгору.

12 Він сказав мені: «Сину людський, чи бачив ти, що старійшини дому Ізраїлю роблять у темряві, кожен у потайному місці з зображенням боввана?» Вони кажуть: «Господь нас не бачить. Господь покинув землю».

13 І ще Він сказав: «Ходімо зі мною і ти побачиш, як вони виробляють іще гірші мерзоти. 14 Тоді він привів мене до входу у північну браму дому Господа, і я пробачив жінок, що сиділи там, голосячи по Таммузу[d]. 15 Він сказав мені: „Чи бачиш ти це, сину людський? Ти побачиш іще гірші мерзоти, ніж ця”».

16 Тоді він привів мене у внутрішній двір дому Господа, і там, при вході до храму між притвором та вівтарем, було близько двадцяти п’яти чоловік. Спинами до храму Господнього, обличчям на схід, вони низько вклонялися сонцю.

17 Він сказав мені: «Чи ти бачиш це, сину людський? Чи повсякденна це справа для дому Юдиного чинити цю мерзоту, якою вони зайняті тут? Чи мусять вони також наповнити землю насильством і постійно пробуджувати мій гнів? Дивись, вони навіть проколюють собі носи![e] 18 Ось чому Я покажу їм Свій гнів. Я дивитимуся на них без співчуття і не помилую їх. Хоча вони й кричатимуть мені у вуха, Я не слухатиму їх».

Footnotes

  1. 8:1 на шостий рік… п’ятий день Тобто восени 592 р. до Р. Х.
  2. 8:2 сяючий метал Або «мідь», «сплав золота та срібла» чи «янтар».
  3. 8:3 Дух Або «вітер».
  4. 8:14 Таммузу Поганський бог весняної рослинності. Вважалося, що коли цей бог помер, його жінка Іштар, намагаючись повернути йому життя, попросила усіх плакати та лементувати за ним.
  5. 8:17 проколюють собі носи Тобто вірять у забобони. Спотворення власного тіла суворо заборонялося Мойсеєвим Законом.