Add parallel Print Page Options

12 А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.

І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.

І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.

Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.

А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.

І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.

А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.

І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.

10 Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.

11 Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.

12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...

15 А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.

20 А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.

21 Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.

22 А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!

23 І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

24 Слово ж Боже росло та помножувалось.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.

Нові переслідування віруючих

12 Десь у той же час, цар Ірод почав переслідувати декого з тих, хто належав до церкви. Він наказав стратити мечем Якова, Іоанового брата. Побачивши, що це схвалюють юдеї, він задумав також заарештувати й Петра. То було під час свята Прісних Хлібів.

Ув’язнення апостола Петра

Схопивши Петра, Ірод кинув його до в’язниці, і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його. Ірод мав намір після свята влаштувати суд над Петром. Отже, Петра тримали у в’язниці, а церква ревно молилася Богу за нього. У ніч перед тим, як Ірод збирався вивести його на суд, Петро спав між двох воїнів, скутий двома ланцюгами. Вихід із в’язниці сторожила варта.

Чудесне звільнення апостола Петра

Раптом Ангел Господній з’явився перед ним, і світло засяяло в в’язниці. Ангел штовхнув Петра в бік і збудив його промовивши: «Вставай мерщій!» І кайдани впали з Петрових рук. Тоді Ангел сказав йому: «Підпережися і взуй сандалії». Петро виконав це. Тоді Ангел промовив: «Загорнися в плащ і йди за мною». Петро вийшов за ним, не знаючи, що всі ці події відбуваються насправді. Він думав, що бачить видіння.

10 Проминувши перший і другий пости варти, вони підійшли до залізної брами, що вела в місто. Вона сама собою відчинилася перед ними, й вони вийшли. Після того, як вони пройшли одну вулицю, Ангел несподівано залишив Петра. 11 Тоді Петро отямився й промовив: «Тепер я бачу, що все насправді: Господь послав цього Ангела, й врятував мене від Іродових рук та від смерті, яку чекав народ юдейський».

Апостол Петро у Марії

12 Збагнувши це, Петро вирушив до дому Марії, Іоанової матері (Іоана ще звали Марком), де зібралося багато людей помолитися. 13 Петро постукав у хвіртку брами, і дівчина-служниця на ймення Рода пішла запитати, хто там. 14 Упізнавши голос Петра, вона, радісна, побігла назад, навіть забувши відчинити браму, і повідомила, що Петро стоїть біля воріт. 15 Присутні сказали їй: «Ти божевільна!» Та вона наполягала, що каже правду, й через те вони сказали: «То його Ангел».

16 Та Петро все стукав, і коли вони відчинили й побачили його, то були дуже здивовані. 17 Але він подав їм знак рукою, заспокоївши їх, і пояснив, як Господь вивів його з в’язниці. Петро сказав: «Розкажіть Якову і братам про це». І, залишивши їх, він подався до іншого місця. 18 Коли настав день, варта була дуже збентежена. «Що могло статися з Петром?»—питали воїни. 19 Ірод послав шукати Петра, але його не знайшли. Тоді він допитав вартових, віддав їх під суд і наказав стратити. Пізніше Ірод вирушив з Юдеї до Кесарії і деякий час перебував там.

Смерть Ірода

20 Ірод був розгніваний на людей Тира й Сидона, і вони великим гуртом прийшли до нього просити миру, попередньо заручившись підтримкою наближеного царського слуги Власта. Вони просили миру, тому що їхні міста отримувала харчі з країни Ірода.

21 У призначений день Ірод, вбраний у свої царські шати, сів на престолі й звернувся до них з промовою. 22 Люди вигукнули: «Це голос бога, а не чоловіка!» 23 Та Ірод не славив Бога, і тому Ангел Господній вдарив його смертельною хворобою. Ірода сточили черви і він помер.

Шириться Слово Господнє

24 Та Слово Боже ширилося й здобувало все нових прихильників.

25 Варнава і Савл завершили свої діяння в Єрусалимі й повернулися до Антиохії, взявши з собою Іоана, якого ще називали Марком.