К Римлянам 4

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Авраамів приклад

4 Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого? ² Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом. ³ Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність»^(A). ⁴ Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток. ⁵ Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність. ⁶ Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:

⁹ Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність». ¹⁰ Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання. ¹¹ Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм). ¹² Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.

Божа обітниця

¹³ Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри. ¹⁴ Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра—безглузда, а обітниця—нікчемна. ¹⁵ Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.

¹⁶ Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх. ¹⁷ Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів»^(C). Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало. ¹⁸ Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі»^(D).

^19-20 І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові. ²¹ Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв. ²² Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.

²³ Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв». ²⁴ То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса. ²⁵ Його віддали на смерть за наші гріхи, і Він воскрес для життя заради нашого виправдання перед Богом.