A A A A A
Bible Book List

До римлян 11 Ukrainian Bible (UKR)

11 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

10 нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

11 Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

12 А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

13 Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

14 може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

15 Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

16 А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

17 Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

18 то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

19 Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

21 Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

22 Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

23 Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

24 Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

25 Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

27 і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

28 Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

29 Бо дари й покликання Божі невідмінні.

30 Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

31 так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

32 Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

33 О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

34 Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

35 Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

До римлян 11 Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Бог не забув Свій народ

11 Тож я питаю: «Невже Бог відмовився від Свого народу?» Зовсім ні! Бо я теж ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніамина. 2-3 Бог не відмовився від Свого народу, який Він обрав заздалегідь! Чи може, ви не знаєте, що у Святому Писанні сказано про Іллю? Коли він звертався до Бога, нарікаючи на ізраїльтян, він казав: «Господи, вони вбили Твоїх пророків, зруйнували Твої вівтарі. Я єдиний, хто залишився. Та вони й мене шукають, щоб убити» [a].

І що ж Бог відповів йому? Бог сказав: «Я зберіг для Себе сім тисяч чоловіків, який не зігнули колін перед Ваалом» [b]. Так і тепер: є невелика група людей, яких Бог обрав, явивши милість Свою. І якщо це сталося завдяки милості Божій, то не за їхні вчинки їх обрали. Бо інакше то не була би милість.

Що ж тоді? Чого прагнув народ ізраїльський, того він не знайшов, але обрані Богом досягли праведності. Решта ж зачерствіли й не стали слухати слова Божого. Як сказано у Святому Писанні:

«Бог приспав їх».

«Він позакривав їхні очі, щоб вони не бачили,
    позатикав вуха, щоб вони не чули.
І так триває досі».

Ось що Давид казав:

«Нехай святковий їхній стіл стане наживкою і пасткою.
    Нехай вони впадуть і будуть покарані.
10 Нехай затьмаряться очі їхні,
    щоб нічого вони не бачили.
Нехай хребти позгинаються їхні назавжди
    під тягарем турбот».

11 Тож я питаю: «Чи впали юдеї, спіткнувшись?» Звісно, ні! Через їхню помилку спасіння прийшло до поган, щоб у них, юдеїв, викликати ревнощі. 12 Оскільки їхня помилка означає велике благословення для світу, а їхня втрата означає добро для поган. Тож їхнє повне прилучення до Царства Божого буде ще більшим благословенням для всього світу.

13 А зараз я звертаюся до вас, погани, саме тому, що я — апостол, який був посланий до вас. Я надаю великого значення своїй праці, роблячи усе, що в силах моїх. 14 Сподіваюся, що викличу ревнощі у декого із співвітчизників своїх і таким чином приведу їх до спасіння. 15 Бог відвернувся від юдеїв, тим самим примирившись із усім світом. Тож коли Він прийме їх, що означатиме це, як не воскресіння із мертвих? 16 Якщо першу скибку хліба ти віддаєш Богу, то й уся хлібина буде святою! А якщо коріння у дерева святе, то святе й гілля.

17 Ти, народ Ізраїлю, подібний до сильної оливи, з якої були відламані гілки; а ви, погани, дике оливне дерево, прищеплені були. Ви тепер здобуваєте життя від сильного кореня оливи.

18 Тож не вихваляйся, що ти набагато кращій ніж зламане гілля. Коли ж хвалишся, то пам’ятай, що це не ти живиш коріння, а воно годує тебе. 19 Але ти можеш сказати: «Адже гілля зламали, щоб мене приєднати». 20 Так, його повідламували через невіру, а ти зостаєшся на місці, бо маєш віру. Тож не пишайся, а краще відчуй страх. 21 Бо якщо Бог не щадив природних гілок, то й тебе не помилує.

22 Отже, зважай на доброту і суворість Божу: суворість до тих, хто відтятий, та доброту до тебе, якщо залишишся в Його милості. Інакше й тебе буде відламано від дерева і викинуто геть.

23 Якщо ж юдеї не стоятимуть уперто на своїй невірі, то Бог знову прищепить їх до дерева, бо Він має таку владу. 24 Якщо ти є та гілка, яку відрізано від дички і наперекір природі прищеплено до домашньої оливи, то наскільки легше приживеться гілка від культурної оливи до свого рідного дерева.

25 Брати і сестри мої, я не хочу, щоб ця правда лишалася таємницею для вас, щоб ви не покладалися тільки на власну мудрість. Часткове зачерствіння прийшло до народу ізраїльського, і це триватиме доти, доки достатньо поган не прийде до Божої родини. 26 І так весь Ізраїль буде врятований. Як сказано у Святому Писанні:

«Визволитель прийде з Сіону
    й відверне безбожність від родини Якова.
27 Таким буде Мій Заповіт,
    коли відпущу Я всі їхні гріхи».

28 Щодо Доброї Звістки, то, відмовляючись прийняти її, юдеї стають ворогами Богу на користь вам, поганам. Та Бог вибрав юдеїв і любить їх. Він дав обіцянку засновникам їхнього роду [c]. 29 Адже Бог ніколи не змінює Свого рішення про Свої дарунки і покликання.

30 Колись ви були непокірними, а зараз маєте милість Божу через непокірливість юдеїв. 31 Так і вони зараз не слухають Бога, бо Він вам явив милість Свою. Так сталося, щоб і вони могли одержати милість Божу. 32 Бог зібрав разом до в’язниці всіх неслухняних для того, щоб показати Своє милосердя до всіх них. 33 О, яка незрівнянно велика щедрість Божа! Яке багатство знань, яка глибока мудрість Його! Які непередбачені судження і незбагненні шляхи Його! 34 Так сказано у Святому Писанні:

«Хто знає розум Господа,
    або хто може бути дорадником Йому?»

35 «Чи хтось давав щось Богу?
    Чи винен Бог комусь?»

36 Бо все було створене Богом й існує через Нього і для Нього. Слава Йому навіки! Амінь!

Footnotes:

  1. До римлян 11:2 Перша книга Царів 19:10, 14.
  2. До римлян 11:4 Перша книга Царів 19:18.
  3. До римлян 11:28 засновникам їхнього роду Тобто «предкам». Див. «предки».
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Copyright © 2007 by World Bible Translation Center

Viewing of
Cross references
Footnotes