Add parallel Print Page Options

26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

28 Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

31 Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

32 Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Read full chapter