От Луки 13

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ісус закликає до покаяння

13 Дехто з присутніх розповіли Ісусові про ґалилеян, яких забили й кров яких з наказу Пилата змішали з кров’ю тварин, принесених у жертву. ² Ісус запитав людей, які розповіли цю історію: «Чи ви вважаєте, що вони були гіршими грішниками, ніж інші ґалилеяни, й тому так постраждали? ³ Ні! Істинно кажу вам: якщо ви не покаєтеся, то й ви так само повмираєте, як вони. ⁴ Або ж згадайте тих вісімнадцять чоловік, які загинули, коли на них завалилася башта в Силоамі. Чи ви вважаєте, що вони були більш винними, ніж інші мешканці Єрусалиму? ⁵ Ні! Якщо ви не покаєтеся, загинете й ви всі так само, як вони!»

Притча про фіґове дерево

⁶ По тому Ісус розповів таку притчу: «В одного чоловіка в саду росло фіґове дерево. Пішов він якось пошукати на дереві плоди, але не знайшов жодного. ⁷ І сказав він садівникові: „Послухай, ось уже три роки приходжу я до цього фіґового дерева, але жодного плода так і не знайшов. Тож зрубай його. Навіщо воно виснажує ґрунт?”

⁸ Садівник відповів йому: „Господарю, лиши це дерево ще на один рік. Я обкопаю його, угною землю. ⁹ Можливо, після цього наступного року воно дасть урожай. Якщо ж ні, тоді зрубаєш його”».

Ісус зцілює каліку в суботу

¹⁰ Якось у суботу Ісус навчав у синагозі. ¹¹ Там була жінка, в яку вселився злий дух. І через це вона вже вісімнадцять років була немічна: вона була скорчена й не могла розпрямитися. ¹² Побачивши жінку, Ісус покликав її до Себе і сказав їй: «Жінко, ти звільнена від хвороби твоєї!» ¹³ Тоді Він поклав руки на неї, і тієї ж митті жінка випросталась та почала славити Бога.

¹⁴ Тут озвався старший синагоги. Його розлютило те, що Ісус зцілив немічну в суботу. Він звернувся до народу: «Є шість днів на те, щоб працювати. Тож приходьте й зцілюйтеся в ті дні, а не в суботу!»

¹⁵ Господь відповів йому так: «Ви, лицеміри, чи є серед вас такий, хто б не відв’язав свого вола чи віслюка від ясел у суботу й не повів напувати? ¹⁶ А тут же перед нами дочка Авраамова^[a], яку сатана тримав зв’язаною протягом вісімнадцяти років. То як же не звільнити її від цих пут у суботу?»

¹⁷ Як Він це сказав, усім супротивникам Його стало соромно, а весь натовп радів усім чудесним діянням Ісусовим.

Притча про гірчичне зерно

(Мт. 13:31-33; Мк. 4:30-32)

¹⁸ Він говорив: «До чого подібне Царство Боже? З чим його порівняти? ¹⁹ Царство Боже подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік садить у своїй городині. Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево—з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».

²⁰ І далі вів Ісус: «З чим іще порівняти Царство Боже? ²¹ Воно подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна, і залишає так, поки все тісто зійде».

Брама, що веде до Царства Божого

(Мт. 7:13-14, 21-23)

²² Ісус ходив містами й селами й навчав людей. Шлях Його лежав до Єрусалиму. ²³ Один чоловік запитав Його: «Господи, чи врятовані будуть лише кілька чоловік?» Ісус відповів: ²⁴ «Докладайте всіх зусиль, щоб увійти в вузькі ворота, які ведуть до Раю Господнього, бо чимало буде тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможе.

²⁵ Колись станеться так, що Господар встане й зачинить браму, а ви тоді стоятимете знадвору й почнете стукати й казати: „Господи, відчини нам двері!” Але Він відповість: „Я вас не знаю”. ²⁶ Ви скажете: „Разом з Тобою ми їли й пили, Ти навчав нас на вулицях наших міст”. ²⁷ А Він скаже вам: „Я не знаю, звідки ви прийшли. Йдіть геть від Мене, ви, хто живе неправедно”.

²⁸ Ви будете ридати й скреготіти зубами від болю, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова і всіх пророків Царства Божого, але самі ви будете викинуті геть. ²⁹ І прийдуть люди зі сходу й заходу, з півдня й півночі й сядуть на свої місця за столом у Царстві Божому. ³⁰ І затямте: хто нині перший, буде тоді останній, а хто зараз останній, буде тоді перший».

Ірод планує вбити Ісуса

(Мт. 23:37-39)

³¹ На той час було там кілька фарисеїв. Вони підійшли до Ісуса, та й кажуть: «Тікай звідси, бо Ірод хоче вбити Тебе».

³² Ісус сказав їм: «Ідіть і перекажіть тому лисові^[b] Іроду: „Послухай, Я виганятиму нечистих духів з людей і зцілятиму їх сьогодні й завтра, а на третій день Я скінчу Свою роботу”. ³³ Та опісля, Я повинен продовжувати свій шлях до Єрусалиму, бо не годиться пророкові помирати за межами цього міста.

³⁴ Єрусалиме, Єрусалиме, ти, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням тих, кого Бог послав до тебе! Як часто намагався Я зібрати твоїх дітей докупи, як квочка збирає курчат під крило своє, але ти відмовився! ³⁵ Поглянь! Храм твій покинутий Богом. Кажу Я тобі, ти Мене не побачиш, аж доки час не прийде, і ти скажеш: „Благословен Той, Хто приходить в ім’я Господнє”»^(A).