A A A A A
Bible Book List

Від Матвія 18 Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Хто є найвеличніший у Царстві Небеснім

18 Саме тоді учні підійшли до Ісуса і спитали: «Хто є найвеличнішим у Царстві Божому?» 2-3 Тоді Він покликав до Себе дитину, поставив перед ними й мовив: «Істинно кажу вам, поки ви не змінитесь і не станете мов діти серцем своїм, то ніколи не ввійдете до Царства Небесного. Отже, хто буде покірливим, подібно до цієї малої дитини, той стане найвеличнішим у Царстві Небеснім. Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене».

Ісусові застороги проти гріха

«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в глибокому морі. Горе світу цьому від каменів спотикання [a], бо вони завжди існуватимуть, та горе тому, через кого вони з’являються. Якщо рука твоя чи нога примушує тебе на гріх, відітни її і викинь геть. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки та ноги, та потрапити у пекло незгасне. Якщо твоє око спричиняє спотикання, виколи його та викинь геть, бо краще ввійти у вічне життя з одним оком, ніж, маючи обидва, бути кинутим до пекельного вогню».

Притча про заблудлу вівцю

10 «Глядіть, не ставтеся зверхньо до жодного з цих малих дітей, бо кажу Я вам, що їхні Ангели-охоронці на Небі завжди перебувають із Батьком Моїм Небесним. 11 [Бо Син Людський прийшов, щоб врятувати загублених.] [b]

12 Як ви думаєте, коли хтось із вас має сто овець, і одна з них заблукає, то чи не залишить він оті дев’яносто дев’ять на схилі гори й чи не піде шукати її? 13 Істинно кажу вам: коли він знайде її, то буде їй радий більше, ніж тим дев’яноста дев’ятьом, що не заблукали. 14 Так само й Отець ваш Небесний не хоче, щоб хтось із малих отих дітей заблукав».

Як ставитися до гріхів брата свого

15 «Якщо брат твій має гріх проти тебе [c], іди й покажи йому помилку наодинці. Якщо він тебе послухає, то ти повернув собі брата. 16 Якщо ж ні, то візьми ще одного або двох свідків із собою, щоб кожне зауваження було підтверджене устами ще двох або трьох свідків. [d] 17 Якщо ж він відмовиться вислухати, розкажи про все церкві. Якщо ж він і церкву не послухає, то стався до нього як до безбожника чи збирача податків.

18 Істинно кажу вам: коли ви судитиме на землі, те буде судом Божим, а коли ви обіцятиме прощення тут на землі, то буде прощення від Господа [e]. 19-20 І ще істинно кажу вам: якщо двоє з вас тут на землі погодяться про щось і молитимуться про це, хоч би що то було, воно буде здійснене для них Отцем Моїм Небесним. Бо там, де двоє чи троє збираються разом в ім’я Моє, Я теж буду серед них».

Прощення братових гріхів

21 Тоді Петро підійшов до Ісуса й сказав: «Господи, скільки разів я маю прощати свого брата [f], коли він грішить проти мене, може, сім разів?» 22 Ісус йому відповів: «Кажу тобі, що не лише сім разів. Ти мусиш прощати його навіть коли він согрішить проти тебе сімдесят сім разів [g]!

23 Отже, Царство Небесне подібне до царя, який вирішив упорядкувати рахунки зі своїми слугами. 24 І як тільки він почав це робити, привели до нього боржника, який був винен десять тисяч талантів. 25 Оскільки той не мав, чим сплатити борг, цар наказав продати його разом з жінкою, дітьми та майном, що той мав, аби повернути гроші. 26 Тоді слуга впав на коліна і почав благати: „Зажди трохи і, клянуся, я поверну все!” 27 І змилосердився цар, простив той борг і відпустив його.

28 Коли слуга пішов, то знайшов одного зі своїх побратимів, який був винен йому сто динарів, схопив того за горло і сказав: „Поверни все, що винен мені!” 29 Той упав на коліна й почав благати: „Зажди трохи, і я поверну все!” 30 Але перший слуга відмовив, пішов і кинув його за грати на весь час, аж доки не сплатить борг.

31 Коли інші слуги побачили, що сталося, то дуже обурились і пішли розповіли про все хазяїну. 32 Цар покликав того слугу й мовив до нього: „Ти — негідний рабе! Я простив тобі весь твій борг, бо ти благав мене! 33 То хіба ти не мусив так само виявити милосердя до свого побратима, як я це зробив?” 34 І, розгнівавшись, він звелів покарати слугу і тримати у в’язниці, аж доки той не сплатить усе вповні. 35 Ось як Мій Отець Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас від усього серця не простить брата чи сестру свою».

Footnotes:

  1. Від Матвія 18:7 від каменів спотикання Або «спотикання від гріха».
  2. Від Матвія 18:11 Цей вірш наводиться у деяких древньогрецьких рукописах.
  3. Від Матвія 18:15 проти тебе У деяких древньогрецьких текстах цих слів немає.
  4. Від Матвія 18:16 Якщо ж … свідків Див. Повторення Закону 19:15.
  5. Від Матвія 18:18 коли … від Господа Буквально «що поєднаєте на землі, буде поєднане й на небі, а що відпустите на землі, буде відпущене й на небі».
  6. Від Матвія 18:21 свого брата Або «когось».
  7. Від Матвія 18:22 сімдесят сім разів Або «сімдесят по сім разів», дуже велике число. Це означало, що прощення має бути безмежним.
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Copyright © 2007 by World Bible Translation Center

Від Матвія 18 Ukrainian Bible (UKR)

18 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?

Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!

Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...

Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!

Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.

17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?

22 Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.

25 А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!

27 І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?

34 І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.

Viewing of
Cross references
Footnotes