A A A A A
Bible Book List

Від Івана 8Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Звинувачення жінки в перелюбі

Ісус вирушив на Оливну гору. Рано-вранці наступного дня Він знову пішов у Храм. Коли усі люди посходилися до Нього, Він сів і почав навчати. 3-4 Книжники й фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу, поставили її перед людьми й сказали Йому: «Вчителю, цю жінку якраз застали, коли вона чинила перелюб. Закон Мойсеїв наказує нам закидати таких жінок камінням. А що Ти на це скажеш?»

Вони говорили так, щоб випробувати Ісуса й використати Його відповідь проти Нього Самого. Ісус же нахилився й почав писати щось пальцем на землі. А вони не переставали питати. Тоді Він устав і мовив до них: «Той серед вас, хто без гріха, нехай перший кине в неї камінь». Знову, нахилившись, Він почав писати по землі.

Почувши ці слова, всі почали розходитися: спочатку старші, а за ними й молодші. Зосталися лише Ісус та жінка, яка стояла перед Ним. 10 Підвівшись, Ісус мовив до неї: «Жінко, де ж усі, хто обвинувачували тебе? Чи жоден із них не визнав тебе винною?»

11 «Жоден, Добродію», — відповіла вона.

«То й Я не виню тебе, — сказав Ісус, — Іди собі й більше не гріши!» [a]

Ісус — Світло світу

12 Пізніше Ісус знову розмовляв з людьми. Він так їм казав: «Я — Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у темряві, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним».

13 І сказали Йому фарисеї: «Ти свідчиш Сам про Себе, і тому ці свідчення не істинні». 14 Ісус відповів їм: «Якщо Я свідчу Сам про Себе, Мої свідчення істинні, бо Я знаю, звідки прийшов, і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов чи куди Я іду. 15 Ви, люди, судите Мене так, як судите будь-яку іншу людину. Я ж не суджу нікого. 16 Та якщо Я судитиму, то Мій суд буде істинний, оскільки, коли Я суджу, Я не один, а Отець, Який послав Мене, зі Мною і судитимемо Ми разом. 17 Адже написано в Законі вашому, що коли двоє свідчать одне й те саме, то їхні свідчення — істинні. 18 Я свідчу Сам про Себе, та Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене».

19 Тоді Його спитали: «Де ж Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого. Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого». 20 Промовляв Він ці слова, коли навчав у Храмі, стоячи біля скарбниці. Й ніхто Його не схопив, бо час Його тоді ще не прийшов.

Юдеї не розуміють Ісуса

21 І знову Ісус промовив до них: «Я залишу вас, і ви будете шукати Мене, але помрете в гріху своєму, і не зможете прийти туди, куди Я йду». 22 Тоді юдеї почали питати один одного: «Ви думаєте, Він уб’є Себе? Бо сказав Він: „Ви не можете прийти туди, куди Я йду”».

23 І тоді Ісус мовив: «Ви всі народилися на землі, та Я — посланий Небом. Ви належите цьому світові, а Я — ні. 24 І тому Я кажу, що ви всі помрете грішні. Так, ви помрете з гріхами своїми, якщо не повірите, що Я — Сущий [b]».

25 Люди запитали Його: «Хто ж Ти є?» Ісус відповів: «Я є Той, про Кого Я говорив вам з самого початку. 26 Я міг би багато чого сказати, щоб осудити вас, але Я кажу людям лише те, що чув від Того, Хто послав Мене. Та Він говорить тільки істину».

27 Люди не знали, що Ісус говорить про Отця Свого. 28 Та Він продовжував: «Коли вознесете [c] Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я — Сущий. Я нічого не роблю від Себе Самого, Своєю волею, а кажу лише те, чого Отець навчив Мене. 29 Той, Хто послав Мене, — зі Мною. Він Мене не покинув, бо Я завжди виконую Його волю». 30 Почувши ці слова, багато людей повірили в Нього.

Ісус говорить про звільнення від гріхів

31 Тоді Ісус почав говорити тим юдеям, які повірили в Нього: «Якщо ви будете дотримуватися Мого вчення, то насправді станете учнями Моїми. 32 Ви пізнаєте істину, й вона принесе вам визволення». 33 І сказали Йому юдеї: «Ми — Авраамові нащадки. Ми ніколи не були нічиїми рабами! То що Ти маєш на увазі, коли говориш, що ми будемо вільні?»

34 Ісус відповів: «Істинно кажу вам: кожен, хто грішить — раб гріха. 35 Раб не житиме вічно в родині господаря, але Син завжди залишатиметься з сім’єю. 36 Тож якщо Син звільнить вас, ви будете справді вільні. 37 Я знаю, що ви Авраамові нащадки, але ви прагнете вбити Мене, оскільки не можете прийняти Моє вчення. 38 Я розповідаю вам про те, що бачив в Отця Свого, ви ж робите те, чого навчилися від свого батька».

39 І відповіли Йому юдеї: «Наш батько — Авраам!» А Ісус їм на те: «Якби ви були Авраамові діти, то чинили б так, як Авраам робив. 40 Ви ж хочете вбити Мене. Ви хочете вбити Чоловіка, Який повідав вам істину, почуту від Бога. Авраам не робив так. 41 Ви ж робите так, як ваш батько». «Ми не незаконнонароджені, — мовили вони, — у нас один батько — це Бог!»

42 На те Ісус відповів: «Якби Бог був вашим батьком, то ви б любили Мене, бо Я прийшов від Бога, і ось Я тут. Я не прийшов зі Своєї волі, та Господь послав Мене. 43 Ви не розумієте того, що Я кажу через те, що неспроможні прийняти вчення Моє. 44 Диявол вам батько, тож ви прагнете виконувати його волю. Він був убивцею з самого початку і ніколи не був на боці істини, бо немає її в нього. Коли він каже неправду, то це природно для нього, бо він сам брехун і породжує брехню. 45 А ви не бажаєте вірити Мені тому, що Я кажу правду.

46 Хто з вас може засвідчити, що Я винен у гріхах? Ніхто. То чому ж ви не вірите Мені, коли Я кажу правду? 47 Той, Хто від Бога — слухає слова Божі. Ви ж їх не слухаєте, тому що ви не від Бога».

Ісус говорить про Себе й про Авраама

48 Юдеї Йому відповіли на те: «Хіба ж ми не праві, коли кажемо, що Ти самаритянин, і що біс змусив Тебе втратити глузд?» 49 Ісус мовив: «Не навіжений Я, але шаную Отця Мого, та ви намагаєтеся ганьбити Мене. 50 Я не шукаю слави для Себе. Є Той, Хто прагне прославити Мене. Він же є і Суддею. 51 Істинно кажу вам: хто дотримуватиметься вчення Мого, той ніколи не спізнає смерті».

52 Юдеї мовили до Ісуса: «Тепер ми точно знаємо, що Ти навіжений. Навіть Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що той, хто прийме вчення Твоє ніколи не спізнає смерті. 53 Чи, може, Ти вважаєш Себе величнішим за нашого батька Авраама? Але ж він помер, і пророки теж. То ким же Ти Себе вважаєш?»

54 Ісус мовив: «Якби Я Сам славив Себе, то це нічого не означало б. Той же, Хто прославляє Мене — це Мій Отець, Кого ви називаєте своїм Богом. 55 Ви Його ніколи не знали, а Я знаю. Якби Я сказав, що не знаю Його, то був би таким же брехуном, як і ви, але Я знаю Бога й виконую волю Його. 56 Батько ваш Авраам був радий, що міг побачити день, коли Я прийшов. І, побачивши це, він сповнився щастям».

57 Юдейські правителі сказали: «Тобі ще й п’ятдесяти років немає, а ти кажеш, що бачив Авраама». 58 І мовив Ісус до них: «Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я — Сущий». 59 Почувши це, вони схопили каміння, щоб закидати Його. Та Ісус сховався, а потім вийшов із Храму.

Footnotes:

  1. Від Івана 8:11 Найстаріші та найкращі грецькі рукописи Іоана не мають віршів 7:53-8:11.
  2. Від Івана 8:24 Я — Сущий Або «Я Той, Хто Є». Це було iм’я Господа, яке використовувалося у Старому Заповіті. Див. Iсаї 41:4; 43:10, Вихід 3:14. Проте, воно також може означати «Я є Він (Христос)». Також див. у віршах 28 та 58.
  3. Від Івана 8:28 вознести Що означає «розп’яти, та вознести на хресті». Iнше значення: «воскрести з мертвих, та вознести до неба».
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Copyright © 2007 by World Bible Translation Center

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes