Add parallel Print Page Options

Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?

І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,

але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.

11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

16 До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

17 І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

18 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

20 І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Початок гріха

Із усіх диких звірів, створених Господом Богом, найхитрішим був змій. Він хотів обдурити жінку, тож і звернувся до неї: «Чи й справді Бог сказав, щоб ви не їли плодів з будь-яких дерев саду?» Жінка відповіла змієві: «Ми можемо їсти плоди з усіх дерев у саду, але Бог сказав, щоб ми не їли з того дерева, що росте посеред саду. Бог наказував: „Навіть не торкайтеся того дерева, бо помрете”». Тоді змій сказав: «Ви не помрете. Навіть Бог знає, що якщо покуштуєте плід з того дерева, то очі ваші відкриються, ви станете подібні Богу, дізнавшись про добро і зло».

І побачила тоді жінка, що плоди були добрими для їжі, а дерево—гарним на вигляд. Дерево вабило мудрістю, яку воно могло дати людині. Тож вона взяла плоди з дерева й почала їсти. Чоловік її також був поруч. Вона й йому дала кілька плодів, і він їх з’їв. Вони обидва змінилися, неначе відкрилися їхні очі, й подивилися вони на все інакше. Збагнувши, що були голі, вони набрали фіґового листя і, зшивши його разом, зробили собі вбрання—пов’язки на стегна.

Боже прокляття

Пообідньою прохолодою Господь Бог гуляв садом. Почувши Його, чоловік і жінка сховалися від Нього серед дерев. Господь Бог покликав чоловіка: «Де ти?» 10 І той озвався: «Я почув Тебе в саду, злякався, бо був голий, та й сховався».

11 Господь Бог тоді спитав у чоловіка: «Хто тобі сказав, що ти голий? Чи, може, ти з’їв плід з того дерева, з якого Я заборонив їсти?» 12 Чоловік відповів: «Жінка, яку Ти створив, щоб була зі мною, дала мені плід з того дерева. То я його й з’їв».

13 Тоді Господь Бог звернувся до жінки: «Що ж ти наробила!» Жінка відповіла на те: «Змій обдурив мене. Тож я й з’їла той плід».

14 І мовив Господь Бог до змія:

«Через те, що ти таке вчинив,
    поведеться тобі гірше від усіх тварин і диких звірів.
Плазуватимеш на череві
    й їстимеш порох усе своє життя.
15 Я зроблю вас із жінкою ворогами,
    і дітей ваших також зроблю ворогами.
Її дитинча вразить тебе в голову,
    а ти вразиш його п’яту».

16 Тоді Бог звернувся до жінки:

«Я примножу твої муки під час вагітності,
    ти народжуватимеш дитя своє у муках.
Ти жадатимеш чоловіка свого[a],
    а він пануватиме над тобою»[b].

17 Потім Він сказав Адамові:

«Ти послухався жінку свою і з’їв плід із дерева,
    про яке Я казав: „Не можна з нього їсти”.
За те Я прокляну землю,
    і ти муситимеш тяжко трудитися до кінця днів своїх,
    щоб здобути собі їжу, яку земля вродить.
18 Земля родитиме терни та бур’яни для тебе.
    І їстимеш ти дикі польові рослини[c].
19 Добуватимеш хліб у поті лиця свого,
    аж доки не помреш і не станеш знову землею.
Бо створений був із неї.
    Через те, що зробив Я тебе з пороху земного,
    станеш знову ним, коли помреш».

20 І назвав Адам жінку свою Євою[d], бо була вона матір’ю всіх людей, що живуть на світі. 21 Господь Бог зробив одяг зі шкіри тварин для Адама та його жінки і повдягав їх.

Вигнання з раю

22 Тоді Господь Бог сказав: «Погляньте, людина вподібнилася до Нас, пізнавши добро і зло. Вона тепер може простягнути руку й зірвати плід із дерева життя, з’їсти його й жити вічно». 23 І вигнав тоді Господь Бог Адама з Едему, щоб працювати на землі, з якої того було створено. 24 Прогнавши Адама, зі східної сторони біля входу в Едем Він поставив Ангелів-Херувимів і верткий вогненний меч, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Footnotes

  1. 3:16 Ти жадатимеш… свого Або «Ти матимеш бажання панувати над своїм чоловіком».
  2. 3:16 він пануватиме над тобою Див.: Бут. 4:7.
  3. 3:18 Земля… рослини Див.: Бут. 1:28-29.
  4. 3:20 Єва Гебрейською мовою це слово близьке до слова «життя».