Add parallel Print Page Options

32 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.

І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...

І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!

І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.

Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,

бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!

А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,

а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.

Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!

10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!

11 Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!

12 За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...

13 На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...

14 Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,

15 аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!

16 Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.

17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.

18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.

19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...

20 Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!

33 Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

10 Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

11 Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

18 Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

22 Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

23 Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

24 І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.

Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій

до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!

Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,

прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,

що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

що й виявив нам про вашу духовну любов.

Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,

10 щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,

11 зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,

12 дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі,

13 що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,

14 в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.

15 Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.

16 Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!

17 А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.

18 І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.

19 Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота,

20 і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.

21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.

24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;

25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,

26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!

28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.

29 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.