Add parallel Print Page Options

28 Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!

Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!

Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!

Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,

і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!

І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...

Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...

Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?

10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.

11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому

12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.

13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...

14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!

15 Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!

16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!

17 І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!

18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!

19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...

20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...

21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!

22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...

23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!

24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?

25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?

26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:

27 Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.

28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.

29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!

29 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!

І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.

І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.

І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.

І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..

Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.

І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.

І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.

Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,

10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!

11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.

12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.

13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,

14 тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

15 Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?

16 О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?

17 Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?

18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,

19 і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!

20 Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,

21 хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.

22 Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,

23 бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

24 Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!

Застереження Північному Ізраїлю

28 Горе прекрасній Самарії,
    пишному ґрону Ефраїмових п’яниць.
Горе квітці в’янучій славної його краси,
    що серед долини родючої на горі всихає
    перед очима тих, хто заливається вином.

Поглянь, у Господа є чоловік міцний та дужий,
    мов злива з градом, наче вітер руйнівний,
    мов повінь безупинна від штормової зливи.
Самарію[a] він до землі пригне рукою.
    Вона затоптана ногами буде.
А квітка в’януча славної його краси,
    яка серед родючої долини на горі стоїть,
постане, як та перша стигла фіґа перед літом.
    Хто їх побачить, враз зірве і проковтне умить.

Тоді Господь Всемогутній стане схожим
    на прекрасний вінок, для свого народу, який уцілів.
    Він буде пишною короною, увінчаною квітом.
Тим, хто в суді сидить,
    Він дасть дух справедливості,
а тим, хто захищає від вторгнення браму міську,
    подарує мужність.
Але ці правителі зараз сп’янілі,
    бо напилися вина і пива.
Вони спотикатимуться й падатимуть на землю,
    пророки п’яні, коли бачать свої з’яви,
    а судді сп’янілі приймають рішення.
Усі столи у блювотині,
    ніде немає чистого місця.

Бог прагне допомогти Своєму народу

Вони кажуть: «Кого Він навчатиме розуму,
    кого Він змусить зрозуміти почуте?
Відлучених від материнського молока,
    забраних від груді?
10 Він розмовляє з нами, наче з немовлям:
    „Сав ласав, сав ласав,
    кав лагав, кав лагав,
    зеер шам, зеер шам”[b].
11 Тоді справді Господь говоритиме кумедною,
    дивною мовою з цим народом,
12 якому Він сказав: „Ось затишний куточок.
    Це місце відпочинку.
Нехай притомлені знайдуть спочинок
    у цьому затишному куточку”.
    Але вони не хотіли слухати.
13 Ось чому Господь звертатиметься до них саме так:
    „Сав ласав, сав ласав,
    кав лагав, кав лагав,
    зеер шам, зеер шам”.
Люди зробили, що їм заманилося зробити;
    впали, побилися й потрапили в полон».

Нікому не уникнути Божого суду

14 Тож слухайте слово Господнє,
    пихаті чоловіки, правителі Єрусалима.
15 Тому що ви сказали:
    «Ми уклали Угоду зі смертю і договір з Шеолом.
На нас не впаде жахливе покарання,
    воно пройде мимо.
Бо ми знайшли притулок у неправді
    й сховалися за брехнею».

16 Через це Господь, мій Володар, сказав:

«На Сіоні Я встановлю камінь як підвалину,
    випробуваний камінь, цінний наріжний камінь—
надійну основу, й той, хто вірить,
    не матиме розпачу[c].
17 Я зроблю справедливість відвісом,
    а праведність—лотом.
Град поб’є ваш притулок олжі,
    повінь накриє і зруйнує ваші схованки.
18 Вашу угода зі смертю буде відмінено,
    ваш договір з Шеолом порветься.
Коли насуватиметься жахливе покарання,
    воно вас втопче в землю.
19 Воно прийде уранці,
    та продовжуватиметься до пізньої ночі.
Ваше розуміння послання Господа
    нічого вам не дасть крім страху.
20 Тільки тоді ви зрозумієте цю приказку:
    „чоловік спав на ліжку, замале,
щоб на ньому простягнутися, та ковдрою,
    завузьку, щоб накритися нею”.
    Такі ж нікчемні та безглузді будуть й ваші союзи.
21 Бо підніметься Господь на битву,
    як на горі Перазим, і розлютиться,
    як в долині Ґівеоновій[d].
Він зробить Він свою незвичну справу
    і завершить свою дивну роботу.
22 А ви не насміхайтеся,
    бо ще тугіше затягнуться навколо вас вузли.
Я довідався, що мій Володар,
    Господь Всемогутній прийняв рішення
    знищити всю землю.

Господній суд справедливий

23 Послухайте й почуйте мій голос,
    зважте на мої слова і зрозумійте їх.
24 Хіба сіяч постійно оре землю?
    Хіба він увесь час розбиває грудки
    і не скородить поле?
25 Хіба він не висіває кріп і тмин після того,
    як розрівняв землю?
Хіба не сіє пшеницю рядками,
    ячмінь—у належному місці, а полба—по межі?
26 Його навчає Бог, як треба працювати на землі.
27 Землероб не молотить кріп зубчастим катком
    і не котить молотильне колесо по тмину,
    щоб вибити зерно.
Землероб вибиває зерно кропу невеличким ціпом,
    а тмин—кийком.
28 Зерно на вимолочують, щоб мати хліб,
    а не колотять по ньому без упину.
Чоловік котить по ньому молотильне колесо,
    яке тягнуть коні[e], але не розбиває його.
29 Ці знання ідуть також від Господа Всемогутнього.
    Він дає прекрасні поради, Він дуже мудрий!»

Божа любов до Єрусалима

29 Ось що Бог говорить:
    «Горе Аріелу, місту, де Давид отаборився.
    Рік за роком там череда численних свят тривала.
Тоді на Аріел накликав Я біду,
    наповнив місто сльозами й жалобою,
    і вівтарем для мене став Аріел.
Я отаборився навколо тебе
    й оточив місто укріпленнями з усіх боків,
    звів повсюди штурмові башти.
Ти був до землі пригнутий, промовляв із землі,
    просив пощади з пороху.
Твій голос, мов голос привида,
    з землі долинав, твій шепіт долітав з порохняви.

5-6 Були стерті на порох твої численні вороги,
    жорстоке військо відлетіло, немов полова.
І зненацька Господь встає Всемогутній з громом
    і гуркотом, і землетрусом, і бурями,
    й сильним вітром, і вогнем нищівним.
Усі численні народи, що пішли в бій на Аріел,
    усі, хто обложив тебе й твої укріплення,
щоб туди потрапити, здавалися маревом,
    страшним видінням нічним.
Як голодний снить про їжу,
    а прокидається все одно неситий,
як спраглий тягнеться у сні до джерела з водою,
    а вранці відчуває спрагу і знесилення,
таке ж довелося пережити й тим народам,
    що йшли війною проти гори Сіон.
Ніхто з них не отримає те, що хоче».

Оглушіть себе й глухими будьте,
    засліпіть себе й сліпими будьте,
п’янійте, та не від вина,
    хай ноги заплітаються, хоча ви пива й не ковтали.
10 Бо то Господь на вас навіяв сон.
    То Він примусив вас глибоким сном заснути.
Пророки, вам Він очі затулив,
    провидці, затьмарив Він голови ваші.

11 Передбачення ці стали для вас книгою з нерозрізаними сторінками, змісту якої ви ще не знаєте. Якщо дати таку книгу людині, що вміє читати, і сказати: «Прочитай, що там написано»,—той відповість: «Не можу, бо сторінки нерозрізані». 12 Або якщо дати цю книгу тому, хто не вміє читати, й попросити: «Прочитай!»—у відповідь почуєте: «Я не вмію читати».

13 Мій Володар говорить:

«Цей народ на лиш словах стверджує,
    що він зі Мною, тільки устами промовляє,
що вшановує Мене, а серцем далекий від Мене
    і шанує Мене тільки тому, що так годиться.
14 Тому Я знову дивуватиму цей народ
    неймовірними, вражаючими дивами.
І мудреці перестануть щось розуміти,
    зникне їхня мудрість».

15 Горе тим, хто намагається
    щось дуже глибоко приховати від Господа
    або втаємничити свої плани.
Горе тим, хто творить зло у темряві
    й при цьому примовляє:
    «Хто нас бачить? Хто про нас знає?»
16 Недалекоглядні! Ви вважаєте,
    що глина те саме, що й гончар.
Хіба може річ сказати тому, хто її створив:
    «Не він мене зробив!»
Хіба може виліплений горщик відізватися
    про свого творця: «Він нічого не розуміє?»

Наближаються кращі часи

17 Чи справді Ливан незабаром стане садом,
    а Кармел[f] розростеться, наче ліс?
18 Тоді глухий почує слова книги.
    Після мороку й темряви очі сліпого прозріють.
19 Бідні знову возрадуються Господу,
    а найнужденніші знайдуть своє щастя у Святого Ізраїлю.
20 Це станеться тому, що зникнуть жорстокі,
    пропадуть зарозумілі, не стане більше всіх тих,
    хто тче лихі наміри.
21 Зникнуть ті, хто обмовляє людей,
    хто розставляє пастки при розслідуванні в суді,
    хто оббріхує невинного,
    щоб несправедливо звинуватити його.

22 Тому Господь, який звільнив Авраама, ось що говорить роду Якова:

«Народ Якова не буде більше посоромлений,
    ніколи не збліднуть їхні обличчя від сорому.
23 Коли вони побачать усіх своїх дітей, створених Мною,
    вони шануватимуть[g] Моє святе ім’я.
Вони шануватимуть Якова Святого
    й благоговітимуть перед Богом Ізраїлю.
24 А ті, хто вперто не корився,
    зрозуміють гріхи свої й приймуть Мої настанови».

Footnotes

  1. 28:2 Самарію Буквально «ту корону».
  2. 28:10 Сав ласав… зеер шам Можливо, це гебрейський віршик для навчання дітей письму. Це звучить, як дитяча мова або як щось подібне до іноземної, але разом з тим цей вираз має переклад: «Наказ там, наказ тут, правило там, правило тут, урок там, урок тут».
  3. 28:16 хто вірить, не матиме розпачу Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. Древньогебрейські рукописи мають «той, хто вірить, не панікуватиме».
  4. 28:21 на горі Перазим… долині Ґівеоновій Див.: 1 Хр. 14:8-17.
  5. 28:28 коні Або «вершники».
  6. 29:17 сад, Кармел Сад і Кармел гебрейською мовою звучать однаково.
  7. 29:23 шануватимуть Або «вважатимуть святим».