45 А коли ви будете кидати жеребка про землю в спадщину, то дасте приношення Господеві, святе із землі, двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовжки, а десять тисяч завширшки йому. Це буде святе в усій його границі навколо.

² З того буде для святині чотирикутнє місце довкола, п'ять сотень на п'ять сотень, і п'ятдесят ліктів вигін йому навколо.

³ А з цієї міри відміряєш двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж та десять тисяч завшир, і в цьому буде святиня, Святеє Святих.

⁴ Це святість із землі; вона буде для священиків, що служать святині, для тих, що наближуються, щоб служити Господеві, і буде їм місцем для домів і святим місцем.

⁵ А двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж і десять тисяч завшир буде для Левитів, що служать храмові, їм на володіння, міста на сидіння.

⁶ А на володіння місту дасте п'ять тисяч завшир і двадцять і п'ять тисяч завдовж, навпроти святого приношення; воно буде для всього Ізраїлевого дому.

⁷ А для князя буде з того й з того боку святого приношення й володіння міста, навпроти святого приношення й на переді володіння міста від західнього краю на захід, і від східнього краю на схід, а завдовж відповідно одній частині племена від західньої границі до границі східньої

⁸ землі; це буде йому за володіння в Ізраїлі, і Мої князі не будуть уже тиснути народу Мого, а Край дадуть Ізраїлевому домові, їхнім племенам.

⁹ Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог!

¹⁰ Майте справедливу вагу, і справедливу ефу та справедливого бата.

¹¹ Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виносив десяту частину хомеру, а десята частина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його.

¹² А шекель двадцять ґерів; двадцять шеклів, двадцять і п'ять шеклів, та п'ятнадцять шеклів буде вам міна.

¹³ Оце те приношення, що ви принесете: шоста частина ефи з хомеру пшениці й шоста частина ефи з хомеру ячменю.

¹⁴ А постанова про оливу з бата оливи: десята частина бата з кору, десять батів хомер, бо десять батів хомер.

¹⁵ І одна штука з отари з двохсот штук з доброго пасовиська Ізраїлевого на жертву хлібну, і на цілопалення, і на жертви мирні, щоб очистити їх, говорить Господь Бог.

¹⁶ Увесь народ цього Краю повинен давати приношення для князя в Ізраїлі.

¹⁷ А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім.

¹⁸ Так говорить Господь Бог: У першому місяці, першого дня місяця візьмеш молодого бика з великої худоби, безвадного, й очистиш святиню.

¹⁹ І візьме священик з крови жертви за гріх, і покропить на одвірок храму та на чотири кути відступу жертівника, і на одвірок брами внутрішнього подвір'я.

²⁰ І так зробиш сьомого дня першого місяця за кожного, хто прогрішиться через помилку або з глупоти, і очистите храма.

²¹ У першому місяці, чотирнадцятого дня місяця буде вам Пасха, свято семиденне; будете їсти опрісноки.

²² І приготує того дня князь за себе та за ввесь народ Краю бика на жертву за гріх.

²³ І сім день свята буде він приготовлювати цілопалення для Господа, сім биків і сім баранів безвадних на день, сім день, і жертву за гріх, козла на день.

²⁴ І приготовить жертву хлібну, ефу на бика й ефу на барана, а оливи гін на ефу.

²⁵ Сьомого місяця, п'ятнадцятого дня місяця в свято буде він приготовлювати те саме, сім день, як жертву за гріх, як цілопалення, так і жертву хлібну, так і оливу.

46 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.

² І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.

³ І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.

⁴ А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.

⁵ А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.

⁶ А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.

⁷ І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу.

⁸ А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.

⁹ А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.

¹⁰ А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.

¹¹ А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.

¹² А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.

¹³ А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.

¹⁴ А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.

¹⁵ І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.

¹⁶ Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.

¹⁷ А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.

¹⁸ А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.

¹⁹ І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.

²⁰ І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір'я, і не посвятити народа.

²¹ І він вивів мене до зовнішнього подвір'я, і провів мене по чотирьох рогах подвір'я, і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.

²² На чотирьох рогах подвір'я були малі подвір'я, сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.

²³ І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.

²⁴ І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.

2 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.

² Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

³ А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.

⁴ Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!

⁵ А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.

⁶ А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.

⁷ Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.

⁸ Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.

⁹ Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.

¹⁰ А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.

¹¹ Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.

¹² Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.

¹³ Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.

¹⁴ Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.

¹⁵ Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,

¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.

¹⁷ Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!

¹⁸ Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!

¹⁹ Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.

²⁰ А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.

²¹ Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.

²² Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!

²³ Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.

²⁴ Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.

²⁵ А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.

²⁶ Це я написав вам про тих, хто обманює вас.

²⁷ А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.

²⁸ А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.

²⁹ Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.