Повторення Закону 13-15
Ukrainian Bible
13 (13-2) Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо,
2 (13-3) і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити,
3 (13-4) то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею.
4 (13-5) За Господом, Богом вашим, будете ходити, і Його будете боятися, і заповіді його будете виконувати, і голосу Його будете слухатися, і Йому будете служити, і до Нього будете линути.
5 (13-6) А пророк той або той сновидець нехай буде забитий, бо намовляв на відступство від Господа, Бога вашого, що вивів вас із єгипетського краю й викупив вас з дому рабства, щоб звести тебе з дороги, що наказав тобі Господь, Бог твій, ходити нею; і вигубиш зло з-посеред себе.
6 (13-7) Коли намовить тебе брат твій, син твоєї матері, або син твій, або дочка твоя, або жінка твого лоня, або твій приятель, який тобі як душа твоя, таємно говорячи: Ходімо ж і служім іншим богам, яких не знав ти та батьки твої,
7 (13-8) з богів тих народів, що навколо вас, близьких тобі або далеких від тебе, від кінця землі й аж до кінця землі,
8 (13-9) то не будеш згоджуватися з ним і не будеш слухатися його, і не буде милосердитися око твоє над ним, і не змилосердишся й не сховаєш його,
9 (13-10) бо конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.
10 (13-11) І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
11 (13-12) А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе.
12 (13-13) Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:
13 (13-14) вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали,
14 (13-15) то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе,
15 (13-16) то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.
16 (13-17) А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.
17 (13-18) І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм,
18 (13-19) коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що справедливе в очах Господа, Бога твого.
14 Ви сини Господа, Бога вашого, не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого,
2 бо ти святий народ для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
3 Не будеш їсти жодної гидоти.
4 Оце та худоба, що ви будете їсти: віл, кожне з овець і кожне з кіз,
5 олень, і сарна, і буйвіл, і ланя, і зубр, і антилопа, і жирафа.
6 Кожну з худоби, що має розділені копита та що має копита, роздвоєні розривом, що жує жуйку між худобою, те будете їсти.
7 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, і зайця, і тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, нечисті вони для вас.
8 І свині, бо має розділені ратиці, а жуйки не жує, нечиста вона для вас: їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не доторкнетеся.
9 Оце будете їсти зо всього, що в воді, усе, що має плавці та луску, будете їсти.
10 А все, що не має плавців та луски, не будете їсти, нечисте воно для вас.
11 Кожного чистого птаха будете їсти.
12 А оце, чого з них ви не будете їсти: орла, і ґрифа, і морського орла,
13 і коршака, і сокола за родом його,
14 і всякого крука за родом його,
15 і струся, і сови, і яструба за родом його,
16 пугача, й ібіса, і лебедя,
17 і пелікана, і сича, і рибалки,
18 і бусла, і чаплі за родом її, і одуда, і кажана.
19 І кожне плазуюче з птаства нечисте воно для вас, не будете їсти.
20 Кожного чистого птаха будете їсти.
21 Не будете їсти жодного падла, даси його приходькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужинцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.
22 Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте.
23 І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні.
24 А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій,
25 то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій.
26 І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій.
27 А Левит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому частки й спадку з тобою.
28 На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх.
29 І прийде Левит, бо нема йому частки й спадку з тобою, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наситяться, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.
15 У кінці семи літ зробиш відпущення.
2 А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.
3 На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,
4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,
5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.
6 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.
7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,
8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.
9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
11 Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.
12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.
13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,
14 конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
16 І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,
17 то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.
18 Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.
19 Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.
20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.
21 А коли буде в нім вада, кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого,
22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.
23 Тільки крови його не будеш їсти, на землю виллєш її, як воду.
Второзаконие 13-15
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Лжепророки
13 Якщо пророк або сновида з’явиться між вами й пообіцяє вам якесь знамення або чудо, 2 і це знамення або чудо, що він пообіцяє, сповниться, і він скаже: «Ходімо за іншими богами, яких ви не знаєте, і служитимемо їм»,— 3 не покладайтеся на слова пророка того або сновиди. Бо Господь Бог ваш випробовує вас, щоб дізнатися, чи віддані ви Господу Богу вашому всім серцем своїм і всією душею. 4 Чиніть, як каже Господь Бог ваш, бійтеся Його. Дотримуйтесь заповідей Його й слухайте Його. Поклоняйтесь, будьте віддані Йому.
5 Того пророка або сновиду треба вбити, бо він закликав вас бунтувати проти Господа Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської, визволив з неволі. Той чоловік намагався відвернути тебе від життя, яким Господь Бог наказав тобі жити. Викорінюй зло з-поміж себе. 6 Якщо твій брат (чи син матері твоєї), твій син чи дочка, чи кохана дружина, чи найкращий душевний друг потай підмовляє тебе, кажучи: «Ходімо служитимемо іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали, 7 деяким богам довколишніх народів, що поруч із тобою або далеко від тебе, з одного краю землі до другого»,— 8 не погоджуйся з людиною тією, не слухай її! Не жалій людину ту і не захищай її в суді. 9 Бо мусиш людину ту вбити. Будь першим, хто вб’є ту людину, а за тобою підуть усі інші. 10 Закидай її камінням на смерть, бо намагалась вона збити тебе з путі Господа Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. 11 Тоді почує весь Ізраїль і злякається, й більше не коїтимуть вони такого зла серед тебе.
Міста, що мають бути зруйновані
12 Коли ти почуєш, як кажуть про одне з міст, що Господь Бог твій дає тобі, щоб жити в ньому: 13 «Лихі люди з’явилися між тебе, і збили з пантелику мешканців цього міста, кажучи: „Ходімо служитимемо іншим богам, яких ви не знаєте”,— 14 докладно з’ясуй це, вияви, що це правда, що ця нечестива справа вчинена поміж тебе, 15 і віддай мечу людей, що живуть у місті. Геть вигуби мечем його і всіх, хто в ньому, і всю його худобу. 16 Збери всі його коштовності на середину майдану і спали місто й усі коштовності його вогнем, як одну жертву всеспалення Господу Богу твоєму. Хай воно назавжди стане купою каміння й ніколи не буде відбудоване. 17 Нехай нічого з відданого Богу не прилипне до руки твоєї, щоб Господь більше не розлютився, щоб виказав тобі співчуття і був милосердним до тебе, і зробив народ численнішим, як Він і пообіцяв предкам твоїм. 18 Так буде, якщо послухаєшся ти Господа Бога твого і дотримуватимешся всіх його заповідей, які я даю тобі сьогодні, і робитимеш те, що правильне в очах Господа Бога твого».
Ізраїль, Богообраний народ
14 Ви—діти Господа Бога вашого. Не ріжте себе й не голіть собі голови, коли хтось помер[a]. 2 Бо народ твій святий для Господа Бога твого, Господь вибрав тебе з усіх народів на землі, що був ти Його улюбленим народом.
Чиста й нечиста їжа
3 Не їж ніякої гидоти. 4 Ось тварини, які ви можете їсти: корів, овець, козлів, 5 оленів, сарн, диких кіз, ібісів, диких овець, антилоп і гірських баранів[b]. 6 Можна їсти будь-яку тварину, що має роздвоєні копита і жує жуйку. 7 Але й серед тих, хто має роздвоєні копита або жує жуйку, не можна їсти таких: верблюдів, зайців і тушканчиків, бо вони жують жуйку, але не мають роздвоєних копит. Вони нечисті для вас. 8 І не можна їсти свиней, бо вони мають роздвоєні копита, але не жують жуйку. Вони для вас нечисті. Не їжте їхнього м’яса й не торкайтеся їхнього падла.
9 З усього того, що в воді, ви можете їсти все, що має плавці й луску. 10 Все, що не має плавців і луски, не можна їсти. Воно для вас нечисте.
11 Можна їсти чисту птицю. 12 А ось те, чого не можна їсти: орла, стерв’ятника, грифа, 13 шуліки, сокола, 14 ніякого ворона, 15 сову, пугача, чайку, всіх різновидів яструба, 16 маленьку сову, велику сову, білу сову, 17 пустельну сову, ібіса, баклана, 18 лелеку, всіх різновидів чаплі, одуда й кажана.
19 Ніяка крилата комаха не є чиста для вас. Їх не можна їсти. 20 Можна їсти будь-якого чистого птаха.
21 Не їжте падлої тварини. Або віддайте чужинцю в місті твоєму (щоб він їв), або продайте йому. Бо ти народ святий для Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
Десятина
22 Ти мусиш віддавати одну десятину з того врожаю, що виростає на твоїх полях щороку. 23 Ти їстимеш десятину свого зерна, молодого вина й оливи, як і первістків великої та малої худоби в храмі Господа Бога твого, щоб навчився ти завжди боятися Господа Бога твого. 24 Однак якщо живеш ти занадто далеко, й нести до храму недоречно, то якщо Господь Бог твій зробить це можливим, 25 тоді ти обміняєш її на срібло, і візьмеш срібло з собою, і підеш до місця, яке Господь Бог твій обере. 26 Витратиш гроші на що забажаєш: худобу, овець, воли, п’янкі напої—що тобі заманеться. І ти, й родина твоя будете їсти й радіти в присутності Господа Бога твого. 27 Не забувай про левитів, що в містах твоїх, бо немає в них власної землі, як у тебе.
28 Раз на кожні три роки мусиш принести десятину всього врожаю з полів за той рік і складеш у містах своїх. 29 Тоді прийдуть левити, бо немає в них спадщини, як у тебе, а також чужинці, сироти, вдови, що у містах твоїх, і їстимуть вони досхочу, що Господь Бог твій благословив.
Рік скасування боргів
15 Наприкінці кожного сьомого року скасуєш борги. 2 Ось як це має бути: кожен, хто позичив гроші іншому єврею, мусить скасувати цей борг. Він не буде примушувати сусіду свого чи родича сплатити, бо настав час скасування боргів на честь Господа. 3 Можеш вимагати сплати боргу від чужинця, але повинен скасувати будь-що, заборговане тобі братом твоїм. 4 Тож не буде бідних серед тебе, бо Господь напевно благословив тебе в тому краї, що Він дає тобі у спадок і володіння, 5 якщо тільки ти слухатимешся Господа Бога твого й ретельно виконуватимеш усе, що я заповідаю тобі сьогодні. 6 Коли Господь Бог твій благословив тебе, як Він обіцяв, ти можеш позичати багатьом народам, але сам не братимеш у борг; і правитимеш ти багатьма народами, а вони тобою не правитимуть.
7 Якщо є серед тебе нужденний, будь-хто з твоїх братів-ізраїльтян в одному з міст твоїх у землі, що Господь Бог твій дає тобі сьогодні, не будь жорстоким, твердим серцем і не відмовляй у допомозі своєму нужденному братові. 8 Будь щедрим до нього й позич йому, хоч би що він потребував.
9 Дивись, щоб жодна лиха думка не промайнула в голові твоїй, мовляв, сьомий рік, коли скасовуються борги, вже близько, тож подивишся на свого нужденного сусіду вовком, і не даси йому нічого, а він поскаржиться Господу на тебе, і стане це гріхом твоїм.
10 Давай йому щедро, не будь скнарою, коли даєш йому, бо за цей вчинок Господь Бог твій благословить тебе в кожній праці твоїй і в усьому, що ти робиш. 11 Оскільки завжди в землі цій будуть нужденні люди, то я й заповідаю тобі: щедро давай сусідові своєму, бідному й нужденному в землі своїй.
Відпущення рабів
12 Якщо хтось із братів твоїх продасть тобі себе, єврей чи єврейка, то ця людина служитиме тобі шість років, а на сьомий рік відпустиш її на волю[c]. 13 І коли відпустиш цю людину на волю, не відсилай її з порожніми руками. 14 Щедро обдаруй її з отари твоєї, хлібом і вином. Даси їй з того, чим Господь Бог твій благословив тебе. 15 Пам’ятай, що ти був невільником у Єгипті, й Господь визволив тебе. Тож я й даю тобі цю заповідь сьогодні.
16 Якщо він скаже тобі: «Я не піду від тебе»,—оскільки він любить тебе й родину твою, бо йому було добре в тебе. 17 Тоді візьми шило й приколи його через мочку вуха до дверей. Тоді він стане рабом твоїм повік. Так само зроби і з рабинею своєю.
18 Не шкодуй, коли відпускаєш його на волю, бо ті шість років, що він служив тобі, дорівнюють половині платні наймита. І Господь Бог твій благословить тебе в усьому, що ти робиш.
Закон про первістків худоби
19 Відбери для Господа Бога твого кожного первістка-самця великої та дрібної худоби. Не запрягай до роботи первістка бика, не стрижи вовни з первістка з отари твоєї. 20 Ти й родина твоя щороку будете їсти його в присутності Господа Бога твого, в місці, яке обере Господь.
21 Коли ж у нього буде якась вада, якщо він кульгавий або сліпий, чи будь-яка інша вада, не принось його в жертву Господу Богу своєму. 22 Можеш їсти його в містах своїх. Їсти можуть як чисті, так і нечисті люди, як ту лань чи оленя. 23 Але крові його не їж; вилий її на землю, як ту воду.
Footnotes
- 14:1 коли хтось помер Такі були поганські звичаї, що означали тугу по померлому.
- 14:5 оленів… гірських баранів Звичайні дикі тварини в Ізраїлі, на яких можна було полювати.
- 15:12 відпустиш її на волю Рабство за борги було досить поширене в давнину. Часом люди навіть самі продавалися, щоб вижити або сплатити раніше заведені борги.
Від Марка 12:28-44
Ukrainian Bible
28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
29 Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
31 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
32 І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
33 і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!
34 Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.
35 Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?
36 Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
37 Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.
38 Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,
39 і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,
40 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
41 І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.
42 І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.
43 І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
44 Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...
Read full chapter
От Марка 12:28-44
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Яка заповідь найважливіша?
(Мт. 22:34-40; Лк. 10:25-28)
28 Один із книжників, наблизившись до Ісуса, слухав, як Він розмовляв з саддукеями, та фарисеями. Побачивши, як добре Ісус відповідав, книжник запитав Його: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?» 29 Ісус відповів: «Ось найважливіша заповідь: „Слухай, Ізраїлю! Всевишній Господь наш—єдиний Бог. 30 Тож любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, всім розумом і силою своєю”(A). 31 Друга за важливістю заповідь така: „Любіть ближнього[a] свого, як себе самого”(B). Немає важливішої заповіді, ніж оці дві».
32 І книжник погодився: «Добре сказано, Вчителю. Ти маєш слушність, кажучи: Господь Всевишній—єдиний Бог, і немає іншого, крім Нього. 33 Кожен мусить любити Його всім серцем, усім розумінням і силою своєю, а також любити ближнього свого, як себе самого,—усе те є багато важливішим за всі підношення й пожертви».
34 Почувши таку мудру відповідь, Ісус сказав книжникові: «Ти недалекий від Царства Божого». І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
Чи є Христос Сином Давидовим або Сином Божим?
(Мт. 22:41-46; Лк. 20:41-44)
35 Навчаючи у храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос—Син Давидів? 36 Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав:
„Господь Бог мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”[b].(C)
37 Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням.
Ісус викриває книжників
(Мт. 23:1-36; Лк. 20:45-47)
38-39 Ісус продовжував навчати народ, кажучи: «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах. 40 А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».
Істинна пожертва
(Лк. 21:1-4)
41 Ісус сів біля жертовної скриньки у храмі й почав стежити, як люди кладуть гроші до скарбнички. Й чимало багатіїв залишали там значні суми. 42 Аж ось підійшла бідна вдова й поклала дві дрібні мідні монети. 43 Тоді Ісус зібрав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова пожертвувала більше, ніж усі інші люди. 44 Адже всі вони давали від лишка свого, а вона, бідна, віддала все, що мала на прожиття».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International