Псалми 54-56
Ukrainian Bible
54 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (54-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (54-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
2 (54-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
3 (54-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
4 (54-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
5 (54-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
6 (54-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
7 (54-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!
55 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
2 (55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
3 (55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
4 (55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
5 (55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
6 (55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
7 (55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
8 (55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
9 (55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
10 (55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
11 (55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
12 (55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
13 (55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
14 (55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
15 (55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
16 (55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
17 (55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
18 (55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
19 (55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
20 (55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
21 (55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
22 (55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
23 (55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
56 Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
2 (56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
3 (56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
4 (56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
5 (56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
6 (56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
7 (56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 (56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
9 (56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 (56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
11 (56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
12 (56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
13 (56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
До римлян 3
Ukrainian Bible
3 Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?
2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.
3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4 Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.
5 А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.
6 Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7 Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8 І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!
9 То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,
10 як написано: Нема праведного ані одного;
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
12 усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
13 Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,
14 уста їхні повні прокляття й гіркоти!
15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16 руїна та злидні на їхніх дорогах,
17 а дороги миру вони не пізнали!
18 Нема страху Божого перед очима їхніми...
19 А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
20 Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
21 А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.
22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,
25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,
26 за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
27 Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.
28 Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.
29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
30 бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.
31 Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.