Add parallel Print Page Options

26 Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!

Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,

бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,

я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.

Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,

щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.

Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.

Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,

10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.

11 А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!

12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

27 Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...

коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!

бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!

Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!

За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:

не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,

10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!

11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!

12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,

13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!

14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

28 Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...

Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!

Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!

Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,

бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!

Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!

Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!

Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

29 Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!

Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!

Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!

Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.

Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.

Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.

Голос Господній викрешує полум'я огняне,

голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.

Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!

10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!

11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!

30 Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!

(30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.

(30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!

(30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!

(30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!

(30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!

(30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.

(30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:

(30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?

10 (30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!

11 (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,

12 (30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!

31 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

(31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

(31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

(31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

(31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

(31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

(31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

(31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

(31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

10 (31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

11 (31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

12 (31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

13 (31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

14 (31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

15 (31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

16 (31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

17 (31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

18 (31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

19 (31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

20 (31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

21 (31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

22 (31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

23 (31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

24 (31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!