Add parallel Print Page Options

143 Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!

і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!

Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!

Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...

Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.

Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.

Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!

Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!

Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!

10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!

12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!

144 Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

145 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!

Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!

Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!

Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!

Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!

Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.

Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!

Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,

Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!

10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,

11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,

12 щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!

13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!

14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!

15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,

16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!

17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,

18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!

19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,

20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!

21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!

21 У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.

22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.

23 А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

24 Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

25 і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!

26 То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!

27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!

28 А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.

30 Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!

31 Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!

32 І коряться духи пророчі пророкам,

33 бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,

34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.

35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!

36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!

38 Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!

39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

40 Але все нехай буде добропристойно і статечно!

Read full chapter