Add parallel Print Page Options

Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,

лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,

п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,

і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!

І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...

Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!

Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!

Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...

Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!

10 Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.

11 Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!

12 Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!

13 Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.

14 Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!

15 Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.

16 І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,

17 тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...

18 Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,

19 сережки, нараменники, і серпанки,

20 і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,

21 персні, і сережки носові,

22 чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,

23 дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.

24 І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!

25 Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,

26 і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...

І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери ти наш сором!

Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.

І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,

коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.

І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...

І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!

Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.

Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!

Бо кожен нестиме свій власний тягар!

А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.

Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!

Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.

А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.

10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!

12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.

13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.

15 Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.

16 А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!

17 Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.