Ісая 20-22
Ukrainian Bible
20 Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,
2 того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв'яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та босий.
3 І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,
4 так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!
5 І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.
6 І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І як ми втечемо?
21 Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
2 Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
3 Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
4 Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
5 Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!
6 Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.
7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
8 І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!
9 Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?
12 А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
13 Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
15 Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
16 Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
17 А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.
22 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
2 Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.
3 Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, хоч вони повтікали далеко.
4 Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,
5 бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
6 А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
7 І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.
8 І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.
9 І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
10 і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
11 і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!
14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.
15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
16 Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,
17 та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,
18 звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
19 І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.
20 І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
21 і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
22 І дам ключа дому Давидового на рамено його, і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.
23 І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.
24 І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!
25 Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...
До ефесян 6
Ukrainian Bible
6 Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,
3 щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!
4 А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
5 Раби, слухайтеся тілесних панів зо страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа!
6 Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
7 служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!
8 Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.
9 А пани, чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться!
10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
18 Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,
19 і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії,
20 для якої посол я в кайданах, щоб сміливо про неї звіщати, як належить мені.
21 А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,
22 якого послав я до вас на це саме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він потішив.
23 Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
24 Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь.